Міусський цвинтар

Міусський цвинтар (рос. Миусское кладбище) — некрополь на півночі Москви у Мар'їній Рощі Північно-східного адміністративного округу. Входить до складу Державного унітарного підприємства «Ритуал». Пам'ятка містобудування та архітектури Москви № 7710850000[1].

Міусський цвинтар
рос. Миусское кладбище
Вхід на Міусський цвинтар
Вхід на Міусський цвинтар
Інформація про цвинтар
55°47′38″ пн. ш. 37°35′52″ сх. д.H G O
Країна Flag of Russia.svg Росія
Розташування Москва
Відкрито 1771
Статус об'єкт культурної спадщини Росіїd
Охоронний статус об'єкт культурної спадщини Росіїd
Площа 5 га
Адреса:
129075, Москва, вул. Сущевский вал, вл.19. Телефон: +7 495 689-43-13
Веб-сайт Офіційний вебсайт(рос.)

Міусський цвинтар. Карта розташування: Росія
Міусський цвинтар
Міусський цвинтар
Міусський цвинтар (Росія)
Міусський цвинтар. Карта розташування: Москва
Міусський цвинтар
Міусський цвинтар
Міусський цвинтар (Москва)

Історія цвинтаряРедагувати

 
Церква мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

Міусський цвинтар заснований під час епідемії чуми у 1771 році, одночасно з Ваганьковським, Даниловським, Введенським, Рогожським та Калитниківським цвинтарями, за Камер-Колезьким валом, неподалік місцевості Міусс (звідси назва). На цвинтарі ховали в основному купців, ремісників і міщан з сусідніх Мар'їної Рощі та Бутирок.

У 1800 році градоначальник Москви граф Іван Салтиков пропонував знищити Міусський цвинтар.

З 1947 року на Міусському цвинтарі ведеться постійний архів реєстрації похованих.

У 1992 році на цвинтарі проходило фільмування одинієї з перших російських стрічок жахів «Дотик» режисера Альберта Мкртчяна.

Церква мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх СофіїРедагувати

На цвинтарі була дерев'яна церква мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, яка була освячена 20 січня 1773 року[2]. У 1823 році на кошти купця Івана Кожевникова архітектором Олександром Елькінським, замість старої дерев'яної церкви, побудовано муровану.

У 1835 році до церкви з усіх боків прибудовано приділи Знамення та Митрофана Воронезького. Було розширено трапезна у 1912 році, додані північно-західний та південно-західні кути, збудована дзвіниця та богадільня. З 1934 року Церква мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії була зачинена. У будівлі церкви розмістився цех з виробництва обладнання МОЗ РРФСР. У 1990 році церква передана віруючим.

Відомі особи, поховані на цвинтаріРедагувати

Час роботиРедагувати

Цвинтар відкритий щодня з 9.00 до 19.00 у літній період (з 1 травня по 20 вересня), та з 9.00 до 17.00 у зимовий період (з 1 жовтня по 30 квітня).

СвітлиниРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати