Місійний інститут імені святого Йосафата (Бучач)

Місійний інститут імені святого Йосафата — колишній навчальний заклад УГКЦ. Заснований 1911 року, діяв при монастирі отців Василіян у Бучачі до 1944 року з перервами під час світових воєн (1914–1918, 1940–1943).

Місійний інститут імені святого Йосафата
Дата заснування 1911
Конфесія УГКЦ
Церква Бучацький монастир
Викладачі о. Платонід Петро Філяс, о. Никола Лиско
Отець Никола Лиско в оточенні хористів, Бучач

Відомості

ред.

Статус

ред.

Фактично, згідно одних даних — нижча василіянська гімназія.[1] Згідно інших — мала духовна семінарія.[2]

Коротка історія

ред.

До організації навчального закладу спричинився о. Платонід Петро Філяс. Відновленню діяльності інституту в 1918 році сприяв ігумен Бучацького монастиря о. Микола Лиско. Було набрано близько 60 хлопців з різних частин України. За час існування навчалися близько 1000 учнів. Фактично — василіянська нижча гімназія.[3]

Улюбленою грою учнів був, за словами о. Юліана Катрія, копаний м'яч.[4]

Відомі люди

ред.

Навчалися в інституті

ред.

Примітки

ред.
  1. о. Юліян Катрій ЧСВВ. Незабутній інститут оо. Василіян у Бучачі // Бучач і Бучаччина… — С. 147.
  2. Andrzej A. Zięba. Skruteń Jozafat Iwan // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997—1998. — t. XXVIII. — S. 406. (пол.)
  3. о. Юліян Катрій ЧСВВ. Незабутній інститут оо. Василіян у Бучачі // Бучач і Бучаччина… — С. 151.
  4. а б Там само. — С. 152.
  5. о. Йосафат Жан ЧСВВ. Уривки з діярія // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 85-89.
  6. Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — С. 152. — ISBN 966-528-174-7.
  7. Спогад про о. Павла П. Пушкарського, ЧСВВ (1895—1977). Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 27 грудня 2015.
  8. Островерха М. Обніжками на битий шлях [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Ню Йорк, 1957. — С. 30.
  9. В. В. Овсієнко (2007). Ґерилюк-Купчинський Петро-Йосафат. Енциклопедія сучасної України. 25576. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.

Джерела

ред.

Посилання

ред.