Міст імені Євгенії Бош

Мі́ст і́мені Євге́нії Бош — міст через Дніпро, що існував у 1925—1941 роках у Києві.

Міст імені Євгенії Бош
Міст імені Євгенії Бош
Міст імені Євгенії Бош
(фотографія 1930-х рр.)
50°26′32″ пн. ш. 30°33′52″ сх. д. / 50.442222222249775° пн. ш. 30.56452777780577890° сх. д. / 50.442222222249775; 30.56452777780577890Координати: 50°26′32″ пн. ш. 30°33′52″ сх. д. / 50.442222222249775° пн. ш. 30.56452777780577890° сх. д. / 50.442222222249775; 30.56452777780577890
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Перетинає Дніпро
Тип конструкції підвісний балочний, шестипролітний
Основний проліт 143 м
Загальна довжина 776 м
Ширина 16 м
Відкрито 10 травня 1925 року
Закрито зруйнований
19 вересня 1941 року
Ідентифікатори і посилання
Міст імені Євгенії Бош. Карта розташування: Київ
Міст імені Євгенії Бош
Міст імені Євгенії Бош
Міст імені Євгенії Бош (Київ)
CMNS: Міст імені Євгенії Бош у Вікісховищі

ОписРедагувати

Цей розділ не містить посилань на джерела. (вересень 2019)

9 червня 1920 року відступаючими поляками була підірвана перша від правого берега опора Миколаївського ланцюгового мосту. Розірвані ланцюги потягнули за собою всю споруду.

У 1921 році Відновлювальний загін Народного комісаріату шляхів підірвав залишки ланцюгів, що заважали навігації. Вони потонули. Після цього Ланцюговий міст уже не був відновлений ніколи. У період 1921—1923 років розглядалися різні проекти відтворення моста: від відновлення в колишньому вигляді шляхом підйому і ремонту ланцюгів та відновлення підірваної опори до проекту з капітальної перебудовою пілонів.

Всі проекти відновлення за старою ланцюговою схемою були відкинуті, оскільки не було технічної можливості підняти з дна річки уламки моста.

До відбудови мосту вирішили повернутися наприкінці 1921 року, однак проект капітальної реконструкції (по суті, нової споруди) Є. О. Патон надав лише в січні 1924 року. До того часу мостобудівна наука довела, що ланцюгова конструкція погано пристосована для багатопрогонових мостів: сильно коливається під навантаженням і повністю руйнується при пошкодженні в будь-якому місці. Тому вирішили використати опори, що збереглися, але прийняли рішення будувати міст за балковою схемою. Новий міст, із судноплавним прольотом на 4,2 м вище від попередньої, побудували з двотаврових балок, що залишилися на берегах Дніпра після розбирання в 1919 році стратегічних шосейних мостів київського району. Нова конструкція забезпечувала більшу вантажопідйомність, ширину і кращу питому вагу мосту (відношення ваги витраченого металу до корисної вантажопідйомності моста).

Будівництво йшло 10 місяців. Новий міст був відкритий 10 травня 1925 року і був названий на честь революціонерки та учасниці Громадянської війни в Україні Є. Б. Бош, яка покінчила життя самогубством за кілька місяців до відкриття мосту. Одночасно з відкриттям мосту був відновлений рух бензотрамвая до Дарниці. 1 червня 1926 року трамвайну лінію на лівобережжя було електрифіковано.

19 вересня 1941 року Міст імені Євгенії Бош був знищений радянськими військами при відступі (кадри зі зруйнованим мостом можна побачити у випуску № 578 німецького кіножурналу Die Deutsche Wochenschau, присвяченому взяттю Києва, на кольоровій фотографії Й. Хеле (нім. Johannes Hähle), датованої початком вересня 1941 року, а також в словацькій кінохроніці про візит до Києва Й. Тісо). Після Другої світової війни не відновлювався.

Після зруйнуванняРедагувати

Опори мосту збереглися до середини 1960-х років, деякий час вони використовувалися для лінії електропередачі[1], і були підірвані[2] під час спорудження моста Метро, що був побудований дещо північніше.

Навесні 2010 року, внаслідок тимчасового зниження рівня води можна було побачити залишки трьох опор старого моста.

ЗображенняРедагувати

  • Зруйнований Ланцюговий міст в Києві, перша половина 1920-х років

  • Міст ім. Євгенії Бош у Києві, газета «Більшовик»,
    10 травня 1925 року

  • Радянський танк Т-26 на мосту ім. Євгенії Бош,
    літо 1941 року

  • Німецькі вояки наводять понтонну переправу біля зруйнованого моста ім. Євгенії Бош,
    вересень 1941 року

  • Зруйнований міст ім. Євгенії Бош,
    зима 1942 року

  • Залишки опор моста ім. Євгенії Бош біля моста Метро в Києві, березень 2010 року

  • Залишки опор моста ім. Євгенії Бош біля моста Метро в Києві, березень 2010 року

  • Залишки першої опори моста ім. Євгенії Бош біля моста Метро в Києві, березень 2010 року

  • Залишки другої опори моста ім. Євгенії Бош біля моста Метро в Києві, березень 2010 року

  • Залишки п'ятої опори моста ім. Євгенії Бош біля моста Метро в Києві, березень 2010 року

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Лінія електропередачі на опорах мосту ім. Євгенії Бош у Києві, травень 1946 року, з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
  2. ↑ Підрив опори моста ім. Євгенії Бош, друга половина 1950-х років, з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Анісімов О. Мости довжиною в сотні років // «Кіевскій телеграфЪ» № 29 (72). — 2001. — 30 липня. (рос.)
  • Анісімов О. Скорботна нечутливість — Київ: Tabachuk Ltd, 1992. — с. 40. // www.oldkyiv.org.ua (рос.)
  • Відкриття мосту імени Євгении Бош: Відкриття мосту було святом єднання правого берега Дніпра з лівим, робітництва з селянством, праці та науки // «Більшовик». — 1925. — 12 травня.
  • Вибухи на Дніпрі: Учора перестала існувати друга опора колишнього моста імені Євгенії Бош // «Вечірній Київ». — 1960. — 19 жовтня.
  • До відкриття Ланцюгового мосту: Сьогодні, о 1 год. дня, відкривається новий міст замісць колишнього Ланцюгового // «Більшовик». — 1925. — 10 травня.
  • Електротранспорт України: Енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — К.: Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с.: іл., схеми. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  • Енциклопедичний довідник «Київ» / За ред. А. В. Кудрицького. — Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1982. — С. 332.
  • Патон Є. О. Спогади. — Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1962. — С. 59—98. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міст_імені_Євгенії_Бош&oldid=28686577