Міст королеви Луїзи
Міст королеви Луїзи (нім. Königin-Luise-Brücke, лит. Karalienės Luizos tiltas) — прикордонний автомобільний міст через річку Німан, що з'єднує міста Совєтськ (Калінінградська область Російської Федерації) і Панямуне (Литва). Міст названий на честь дружини короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III — королеви Луїзи.
| Міст королеви Луїзи | |
|---|---|
 | |
| 55°05′01″ пн. ш. 21°54′20″ сх. д. / 55.083611111138772287° пн. ш. 21.90555555558377776° сх. д.Координати: 55°05′01″ пн. ш. 21°54′20″ сх. д. / 55.083611111138772287° пн. ш. 21.90555555558377776° сх. д. | |
| Країна |
 Росія і  Литва |
| Розташування |
Совєтськ Панямуне |
| Перетинає | Німан |
| Загальна довжина | 416 м |
| Відкрито | 1907 |
| Охоронний статус | об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd[1] |
  Міст королеви Луїзи Міст королеви Луїзи (Росія)  Міст королеви Луїзи Міст королеви Луїзи (Литва) | |
 | |
 Міст королеви Луїзи у Вікісховищі | |
Портал мосту, що нагадує тріумфальну арку, зображений на колишньому гербі Совєтська і є символом міста. На честь королеви в Калінінграді названа кірха пам'яті королеви Луїзи. У Совєтську також був відновлений пам'ятник королеві Луїзі.
Історія ред.
Будівництво нового мосту довжиною 416 метрів, названого на честь шанованої у Німеччині прусської королеви, почалося в 1904 році. Ширина річки в цьому місці сягала 220 метрів. Міст опирався на два «бика» і завдяки трьом своїм аркам став гордістю міста.
Урочиста церемонія відкриття мосту королеви Луїзи відбулася 18 жовтня 1907 року і була присвячена 100-річчю укладення Тільзитського миру. На згадку про відкриття мосту в Тільзиті було викарбувано медаль. В'їзди на міст були прикрашені порталами. Спорудження мосту обійшлося у 2 мільйони марок.
.png)
Після Першої світової війни міст став прикордонним, на ньому був облаштований контрольно-пропускний пункт і митниця. Перший «прикордонний» період в історії мосту тривав до 1939 року, коли Клайпедський край увійшов до складу Німеччини.
З 1 травня 1914 по 1944 рік мостом їздив електричний трамвай[2]. Після Другої світової війни трамвайна мережа не відновлювалася.
22 жовтня 1944 року інженерні частини вермахту підірвали міст, щоб затримати просування радянської армії, внаслідок чого були зруйновані прольоти мосту і північний портал.
Міст був відновлений в 1947 році. Спочатку прольоти були дерев'яними, в 1965 році їх замінили залізобетонними. Зі збереженого південного порталу моста зняли барельєф, який зображає королеву Луїзу, і в 1964 році замінили його на герб Радянського Союзу. Також змінили позначену на порталі дату: 1907 рік замінили на 1947. З порталу прибрали також німецькомовний напис Königin Luise Brücke.
Ручний механізм підйому відкидного прольоту справний і дотепер. До весни 1965 року дерев'яний міст припинив своє існування. Сучасний міст побудований в період з 1965 по 1966 роки.
Після розпаду СРСР міст знову став прикордонним. У 1990-тих роках були зроблені перші спроби реставрації мосту. 6 березня 1995 року з порталу зняли герб СРСР, на цьому роботи і завершилися. Широкомасштабна реставрація порталу була проведена в 2002—2003 роках. В ході цих робіт були відновлені всі втрачені деталі порталу: повернуті на своє історичне місце барельєф Королеви Луїзи, бронзові вази та інші архітектурні елементи головної арки мосту. Були також відреставровані будиночки для технічного обладнання мосту, а всю споруду було обладнано підсвічуванням. Розвідний проліт був заварений, механізм поступово став несправним.
Архітектура ред.
Міст зведено за проектом будівельного радника Керса і фірмою «Бойхельд і Ко» з Грюнберга (Сілезія). З південного боку міста на другій річковій опорі мосту споруджується портал з пісковика з двома вежами в стилі бароко, що утворюють єдиний архітектурний ансамбль. Південний портал (з нинішньої російської сторони) був прикрашений барельєфом із зображенням королеви Луїзи роботи скульптора Стефана Вальтера і відлитий з бронзи «Мартіном і Пільтцінгом» в Берліні. Ця ж фірма відливала літери для слів на фронтоні арки мосту: «Міст королеви Луїзи». Північний портал мосту (нинішня литовська сторона, не зберігся) був прикрашений гербом Східної Пруссії.
Південний втрачений портал був металевим і прикрашений гербом Східної Пруссії. Барельєф на південному порталі — картуш, який має 3,6 м ширини та 4 м висоти, в центрі якого зображення королеви Луїзи, увінчаної королівською короною, в оточенні двох купідонів з квітковими вінками. Вершину арки мосту прикрашали декоративні вази — їх було шість (збереглося тільки дві). Над пішохідними проходами по 1,5 м шириною розміщені два барельєфи, які уособлюють рух по воді і по суші. Мостовий портал і машинні будиночки виготовлялися в майстерні придворного майстра — каменотеса Карла Шилінга. Для їх виготовлення використовували вологостійкий жовтуватий піщаник з каменоломень у Вюншельбурзі, котрий не вимагає фарбування і обтиньковування.
Галерея ред.
|
.jpg)
Нумізматика ред.
5 липня 2017 року Банк Росії випустив в обіг пам'ятні срібні монети номіналом 3 рублі «Міст „Королева Луїза“, м. Советськ Калінінградської області» серії «Пам'ятки архітектури Росії»[3].
Примітки ред.
- ↑ Постановление Правительства Калининградской области № 132 от 23.03.2007
- ↑ Журнал Eisenbahn Kurier (Германия), EK-special 52 Ostpreussen, 1 Quartal 1999. ISSN 0170-5288. стр 45
- ↑ Банк России. Информация о выпуске в обращение памятных монет из драгоценного металла. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 7 травня 2020.
Література ред.
- Рутман И. В. Из Советска в Тильзит. — 1993. — 226 с.