Керкіра (місто)

Місто на острові Керкіра (Корфу)
(Перенаправлено з Місто Керкіра)

Ке́ркіра (грец. Κέρκυρα), італійська назва Корфу (італ. Corfù) — місто та порт Греції, головне місто острова Керкіра та столиця ному Керкіра.

Керкіра
грец. Κέρκυρα
італ. Corfù
Панорама Старого міста
Панорама Старого міста
Панорама Старого міста
Офіційна печатка Керкіра
Печатка
Керкіра. Карта розташування: Греція
Керкіра
Керкіра
Координати: 39°37′ пн. ш. 19°55′ сх. д. / 39.617° пн. ш. 19.917° сх. д. / 39.617; 19.917
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів
Периферія Іонічні острови
Периф. одиниця Керкіра
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Іонічні острови
 - Ном Керкіра
Розташування на мапі ному
Уряд
 - мер Сотіріос Мікалефф
Площа
 - Повна 41,905 км²
Найбільша висота 10 м 
Найменша висота 0 м 
Населення (2001[1])
 - Усього 39 487
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 491 xx
Телефонний код(и) 26610
Авто ΚΥ
Вебсайт: www.corfu.gr
ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №978978 (англ.)

Історія та визначні місця ред.

Місто було засноване у 8 столітті до н. е. та відоме під назвами Коркіра, Корцира або Палополіс.

Докладніше: Коркіра (Палополіс)

За право володіння Керкірою сперечалися римляни, візантійці, готи, венеційці, турки, французи, англійці. Кожні завойовники, прагнучи залишити за собою не тільки місто, але й весь острів, будували тут фортеці і палаци, тому столиця зберігає унікальне поєднання декількох культур.

Старе Місто веде свою історію з XIII століття. Це найбільший «живий» середньовічний комплекс Греції. Найбільшим на архітектуру міста був вплив венеційців, які правили тут впродовж 400 років. Найвизначнішими спорудами цього періоду є Стара фортеця (морська, XII — XVI ст.) і Нова фортеця (берегова, XVII ст.). На території Старої фортеці знаходиться музей, де проводяться щорічні виставки місцевих художників. У Старій фортеці в літній час влаштовують вистави з іонійськими народними танцями та світлозвукові шоу. Венеційці прикрасили Керкіру пам'ятниками, площами, церквами і багатоповерховими будинками з червоними дахами, так що вона стала схожа на італійське місто епохи Відродження[2]. Під час Середземноморського походу Ф. Ф. Ушакова (17981800) в листопаді 1798 року фортеця була в облозі російського десанту і в лютому 1799 року капітулювала.

Докладніше: Палео-Фруріо («Стара фортеця»)

Докладніше: Нео Фруріо («Нова фортеця»)

Поруч з містом розташована Бухта Гаріця, яка є місцем стоянки багатьох дорогих приватних яхт.

Після венеційців влада над островом спочатку перейшла до французів, а потім до англійців. Від них місту дісталися площа Еспланада (або Спінада), найкрасивіша і жвава площа столиці. На площі розташований пам'ятник Іоанну Каподистрію, який був уродженцем Керкіри і першим президентом Греції. Також тут розташований перистиль генералу Томасу Мейтленду (перший Верховний комісар Британії на острові).

Докладніше: Спіанада

Вулиця Лістон, що являє собою склепінчасту галерею, де розмістилися кафе, ресторани і магазини. Вона будувалась як мініатюрна копія паризької вулиці Рю де Ріволі. Вона складається з двох довгих будівель на перших поверхах склепінних галерей, під якими розташувалися ресторани і кафе[3].

Докладніше: Лістон

На початку XX століття в місті мешкало близько 30 тисяч осіб[4].

Палаци ред.

Палац Святих Михайла та Георгія, який слугував резиденцією Верховному комісару, а нині розміщує у своїх залах Музей азійського мистецтва. Головна будівля палацу має три поверхи. На його фасаді є колони з тріумфальними арками, одна присвячена святому Михайлу, а друга присвячена святому Георгію. За тріумфальними арками розташовані менші, симетрично розташовані будівлі з кожного боку головної будівлі[5]. На карнизі даху головної будівлі є скульптури скульптора Павлоса Просалентіса із зображенням семи Іонічних островів, а на середній видно ріг, який вважається англійським символом. У внутрішньому оздобленні Палацу переважає бронза та мармур, а скляний купол, розташований в центрі, дає багато сонячного світла в приміщенні палацу.[6]

Докладніше: Палац Святих Михайла та Георгія

Палац Мон Репо, місце народження герцога Единбурзького. Наразі в палаці розташований музей.

Докладніше: Мон Репо

Поруч з палацом Мон Репо перебувають руїни стародавнього міста Коркіри у тому числі руїни античних храмів та ранньохристиянської церкви, а саме:

Музеї ред.

Як і в практично будь-якому грецькому місті, у Керкірі є Археологічний музей, де можна побачити залишки місцевого храму Артеміди, датованого 590 до н. е.

Докладніше: Археологічний музей Керкіри

В місті є інші музеї, які відтворюють важливі для острова події та особливості побуту, культури тощо, зокрема:

Церкви ред.

У центрі міста знаходиться собор Святого Спиридона (16 століття) — покровителя острова. У церкві зберігається саркофаг з мощами святого і дари від вірних.

Докладніше: Собор Святого Спиридона

Серед інших церков цікаві Катедральний собор Богородиці Спілеотиса, де зберігаються стародавні візантійські ікони та ікони Іонічної школи.

Докладніше: Кафедральний собор Панагія Спілеотиса

Незвичайна церква Святого Георгія на території Старої фортеці, яка була побудована англійцями в доричному стилі і нагадує давньогрецький храм. Церква Святих Ясон і Сосипатр (12 ст.), вважається найяскравішим пам'ятником Візантії.

Докладніше: Церква святих Ясона і Сосіпатра

Серед католицьких соборів цікавим є Собор Святого Якова та Святого Христофора, який є базилікою з дерев'яним дахом та шістьма бічними каплицями (по три з кожної бокової сторони храму), які з'єднані з основним простором арочними отворами. Загальна площа храму з каплицями понад 600 кв.м. ентральна частина фасаду двоповерхова складається з трьох частин, оздоблених тосканськими пілястрами з трикутним фронтоном. По обидва боки від центральної частини фасаду з фронтоном по бокових частин першого поверху фасаду розташовуються вигнуті елементи (леза). Улаштування фасаду нагадує деякі приклади церков пізнього бароко у Венеції. Також на фасаді розташована Дзвіниця із зубцями та в глибині церкви пірамідальна вежа.[7]

Старе місто Керкіри 2007 року було занесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Консульства у Керкірі ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
  2. Греческий остров Корфу — Ионические острова Греции. Архів оригіналу за 30 Листопада 2010. Процитовано 10 Січня 2011.
  3. Що можна побачити на Корфу самостійно. Відпочивай.ТОП - ваш провідник у світі подорожей (ru-RU) . Архів оригіналу за 4 Березня 2021.
  4. Kopanas, Dimitrios (2019). Family and Labour in Corfu Manufacturing, 1920–1944. The Historical Review/La Revue Historique. 15 (1): 131. doi:10.12681/hr.20447. ISSN 1791-7603.
  5. History In Corfu — The Palace of St. Michael & George [Архівовано 3 Липня 2017 у Wayback Machine.] In Corfu. Viitattu 30.5.2016.
  6. Palace of St. Michael and St. George - Corfu. Terrabook (амер.). Архів оригіналу за 8 Січня 2020.
  7. Αγοροπούλου - Μπιρμπίλη, Α. (1976). Η αρχιτεκτονική της πόλεως της Κέρκυρας κατά την περίοδο της ενετοκρατίας (гр.).

Посилання ред.