Відкрити головне меню

Мі́сто Дави́да (івр. עיר דוד‎), також відоме як Офе́л (івр. העופל‎) — найстаріша частина Єрусалима, яка міститься на пагорбі Офел за межами Старого Міста напроти Сіонської і Сміттєвої брами (нині в межах міста).

Місто Давида
City of David, Wadi Hilweh – Palestinian village, Israeli settlement, Archaeological site – from the air.jpg
Основні дані
31°46′25″ пн. ш. 35°14′08″ сх. д. / 31.77361111113877712° пн. ш. 35.235555555583772502° сх. д. / 31.77361111113877712; 35.235555555583772502Координати: 31°46′25″ пн. ш. 35°14′08″ сх. д. / 31.77361111113877712° пн. ш. 35.235555555583772502° сх. д. / 31.77361111113877712; 35.235555555583772502
Країна Flag of Israel.svg Ізраїль
Адмінодиниця Єрусалим
Часовий пояс UTC+2 (Єрусалим)
OSM 1381350 ·R (Єрусалим)
Мапа


Commons-logo.svg  CMNS: Місто Давида на Вікісховищі
Jerusalem ruins from Davids.jpg
City of David.jpg

Са́ме тут цар Давид заснував місто, що стало столицею Юдеї.

Археологічні розкопки довели, що місто від початку будувалося на терасах, підтримуваних могутніми підпірними мурами завтовшки близько 2,5 м. Вже у ХХ столітті розкопано рештки будівель VIII ст. до н.е. — VIII ст. н.е..

У Місті Давида діяв один з найдавніших водогонів. Вода підземним тунелем, збудованим за царя Єзекії (727698 рр. до н.е.), надходила до спеціально спорудженої Сілоамської купелі з джерела Гіхон (також відоме як «Фонтан Марії», бо Діва Марія вибиралася до нього прати), розташованого в Кедронській долині.

Трохи південніше Сілоамської купелі міститься Акелдама («Поле крові»), куплене за 30 срібняків Юди Іскаріота який зрадив Христа. У теперішній час над цим місцем стоїть грецький православний монастир св. Онуфрія (XIX ст.). Під монастирем є «Печера апостолів», де, начебто, відпочивали учні Христові.

Неподалік від Сілоамської церкви, східніше Сіонської брами міститься Церква святого Петра в Ґаліканту, збудована 1931 року на місці храму візантійської доби. Трохи на південь від церкви в ході розкопок виявлено археологічні пам'ятки епохи візантійського панування: руїни церкви, залишки мозаїк тощо.

ДжерелоРедагувати

  • Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов: «Феникс», 2000, стор. 227-228 (рос.)

Джерела і посиланняРедагувати