Міста і селища міського типу Закарпатської області

До складу Закарпатської області входять 11 міст та 19 селищ міського типу (містечка), а загальна кількість їх становить 30 населених пунктів. Найбільшим за населенням є Ужгород з населенням у 115 449 осіб за даними Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року.

Закарпатська область на карті України

Отримати статус міста в України мають право населені пункти, які мають населення понад 10 000 осіб. Цей статус мають чимало міст, які не задовольняють цій вимозі, виходячи з їхнього історичного, економічного або географічного значення. До міської території часто входять прилеглі поселення, які становлять з ним єдину соціальну, економічну та історичну спільність.

Статус міста можна отримати лише за окремим законом єдиного законодавчого органу України — Верховної Ради України, у якому зазначено, що «переважна більшість населення має бути зайнята в галузях поза сільським господарством».

Статус селища міського типу в Україні мають право отримати населенні пункти, які мають державний житловий фонд з кількістю населення понад 2000 осіб, з яких не менш як дві третини становлять робітники, службовці та члени їх сімей. В окремих випадках — містечка з кількістю людей менше як дві тисячі, але не менше як 500, якщо вони мають перспективу до економічного й соціального розвитку, зростання кількості населення.

У списку показані міста та містечка Закарпатської області, офіційні назви українською мовою, їхня площа, населення (за даними перепису 2001 року й інформації Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року), географічні координати адміністративних центрів, мовний склад (зазначені мови, що становлять понад 1% від населення громади за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року), положення на карті області.

Міста України могли мати обласне та районне значення і до адміністративно-територіальної реформи 2020 року в області налічувалося 5 міст обласного значення: Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегове, Чоп. Районного значення 6 міст: Виноградів, Іршава, Перечин, Рахів, Свалява та Тячів. Внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року усі міста в Україні (в тому числі і обласні центри, і міста обласного значення) включені до складу районів.

Список міст і містечок

Міста

Назва	Зображення	Площа (км²)	Населення (за роками перепису та державної статистики)		Рідна мова (2001)	Карта
			2001	2022
Берегове		19	26 735	23 325	українська — 37,29% російська — 6,38% угорська — 55,87%	48°12′09″ пн. ш. 22°38′15″ сх. д. Берегове
Виноградів		32,09	25 760	25 317	українська — 82,13% російська — 3,82% угорська — 13,54%	48°08′59″ пн. ш. 23°01′30″ сх. д. Виноградів
Іршава		15,80	9 515	9 163	українська — 97,93% російська — 1,38%	48°19′02″ пн. ш. 23°02′15″ сх. д. Іршава
Мукачево		27	82 346	85 569	українська — 77,63% російська — 10,72% німецька — 1,12% угорська — 9,64% русинська — 2,02%	48°26′59″ пн. ш. 22°42′49″ сх. д. Мукачево
Перечин		7,45	7 083	6 477	українська — 94,64% російська — 3,40%	48°44′25″ пн. ш. 22°28′22″ сх. д. Перечин
Рахів		5,68	15 241	15 536	українська — 92,08% російська — 2,28% угорська — 4,80%	48°03′00″ пн. ш. 24°12′00″ сх. д. Рахів
Свалява		12,584	17 145	17 068	українська — 94,50% російська — 3,23% угорська — 1,44%	48°32′50″ пн. ш. 22°59′11″ сх. д. Свалява
Тячів		27	9 786	8 887	українська — 73,50% російська — 2,77% угорська — 22,62%	48°00′58″ пн. ш. 23°34′19″ сх. д. Тячів
Ужгород		60	117 317	115 449	українська — 77,55% російська — 12,40% угорська — 7,03%	48°37′26″ пн. ш. 22°17′42″ сх. д. Ужгород
Хуст		8	29 080	28 039	українська — 90,22% російська — 4,09% угорська — 4,75%	48°10′27″ пн. ш. 23°17′23″ сх. д. Хуст
Чоп		6,19	8 919	8 626	українська — 46,32% російська — 11,60% угорська — 41,52%	48°25′51″ пн. ш. 22°12′43″ сх. д. Чоп

Містечка

Назва	Зображення	Площа (км²)	Населення (за роками перепису та державної статистики)		Рідна мова (2001)	Карта
			2001	2022
Батьово		5	3 029	2 914	українська — 32,85% російська — 2,02% угорська — 64,64%	48°21′43″ пн. ш. 22°23′24″ сх. д. Батьово
Буштино		12	8 554	8 444	українська — 93,77% російська — 2,17% угорська — 3,62%	48°03′01″ пн. ш. 23°29′22″ сх. д. Буштино
Великий Березний		4,1	6 804	7 713	українська — 97,73% російська — 1,25%	48°53′37″ пн. ш. 22°27′27″ сх. д. Великий Березний
Великий Бичків		5,235	9 430	9 114	українська — 95,24% угорська — 2,88%	47°58′17″ пн. ш. 24°00′17″ сх. д. Великий Бичків
Вилок		2,9	3 419	3 117	українська — 16,83% російська — 1,32% угорська — 81,47%	48°06′42″ пн. ш. 22°50′16″ сх. д. Вилок
Вишково		5,26	8 141	8 193	українська — 53,14% російська — 1,39% угорська — 45,26%	48°01′44″ пн. ш. 23°25′55″ сх. д. Вишково
Воловець		11,76	5 186	4 961	українська — 98,13% російська — 1,37%	48°42′40″ пн. ш. 23°11′18″ сх. д. Воловець
Дубове		10,46	9 246	9 848	українська — 98,09% російська — 1,50%	48°11′10″ пн. ш. 23°53′02″ сх. д. Дубове
Жденієво		2	1 120	1 074	українська — 98,94% російська — 1,06%	48°46′14″ пн. ш. 22°58′46″ сх. д. Жденієво
Кобилецька Поляна		5,12	3 391	3 480	українська — 83,05% російська — 1,27% угорська — 14,33%	48°03′27″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. Кобилецька Поляна
Кольчино		6,87	4 407	4 198	українська — 94,08% російська — 2,20% словацька — 2,56%	48°28′30″ пн. ш. 22°45′09″ сх. д. Кольчино
Королево		9,06	8 147	10 385	українська — 93,61% російська — 1,15% угорська — 5,15%	48°09′14″ пн. ш. 23°07′59″ сх. д. Королево
Міжгір'я		4,58	9 656	9 432	українська — 97,59% російська — 1,04% циганська — 1,24%	48°31′43″ пн. ш. 23°30′07″ сх. д. Міжгір'я
Середнє		5,51	3 494	4 361	українська — 81,11% російська — 1,00% циганська — 13,55% словацька — 3,17%	48°32′21″ пн. ш. 22°30′44″ сх. д. Середнє
Солотвино		11,1	9 276	8 391	українська — 14,54% російська — 3,18% румунська — 56,52% угорська — 24,30%	47°57′35″ пн. ш. 23°52′01″ сх. д. Солотвино
Тересва		7,89	7 469	7 480	українська — 97,72% російська — 1,34%	48°00′04″ пн. ш. 23°41′30″ сх. д. Тересва
Усть-Чорна		1,14	1 485	1 547	українська — 93,27% російська — 1,51% німецька — 4,33%	48°19′09″ пн. ш. 23°56′20″ сх. д. Усть-Чорна
Чинадійово		6,82	6 817	6 688	українська — 97,95% російська — 1,11%	48°30′07″ пн. ш. 22°50′30″ сх. д. Чинадійово
Ясіня		1,46	8 006	8 565	українська — 89,46% циганська — 1,22% угорська — 8,22%	48°16′22″ пн. ш. 24°22′29″ сх. д. Ясіня

Джерела

Законодавство

• Верховна Рада Української РСР. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X. — 1981. Архівовано з джерела 12 травня 2021.

Першоджерела

• Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року. — Київ, 2022. — С. 22—23.
• До уваги представників політичних партій та їх місцевих організацій! // ЦВК України. — 2020. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
• Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Закарпатська область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
• Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Закарпатська область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.