Міста і селища міського типу Вінницької області
До складу Вінницької області входять 18 міст та 29 селищ міського типу (містечка), а загальна кількість їх становить 47 населених пунктів. Найбільшим містом області є Вінниця з населенням у 369 739 осіб за даними Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року[1].
Отримати статус міста в України мають право населені пункти, які мають населення понад 10 000 осіб. Цей статус мають чимало міст, які не задовольняють цій вимозі, виходячи з їхнього історичного, економічного або географічного значення. До міської території часто входять прилеглі поселення, які становлять з ним єдину соціальну, економічну та історичну спільність[2].
Статус міста можна отримати лише за окремим законом єдиного законодавчого органу України — Верховної Ради України, у якому зазначено, що «переважна більшість населення має бути зайнята в галузях поза сільським господарством»[2].
Статус селища міського типу в Україні мають право отримати населенні пункти, які мають державний житловий фонд з кількістю населення понад 2000 осіб, з яких не менш як дві третини становлять робітники, службовці та члени їх сімей. В окремих випадках — містечка з кількістю людей менше як дві тисячі, але не менше як 500, якщо вони мають перспективу до економічного й соціального розвитку, зростання кількості населення[2].
У списку показані міста та містечка Вінницької області, офіційні назви українською мовою, їхня площа, населення (за даними перепису 2001 року й інформації Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року), географічні координати адміністративних центрів, мовний склад (зазначені мови, що становлять понад 1 % від населення громади за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року), положення на карті області.
Міста України могли мати обласне та районне значення[2] і до адміністративно-територіальної реформи 2020 року в області налічувалося 6 міст обласного значення: Вінниця, Жмеринка, Козятин, Ладижин, Могилів-Подільський і Хмільник. Районного значення 12 міст: Бар, Бершадь, Гайсин, Гнівань, Іллінці, Калинівка, Липовець, Немирів, Погребище, Тульчин, Шаргород і Ямпіль. Внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року усі міста в Україні (в тому числі і обласні центри, і міста обласного значення) включені до складу районів[3].
Список міст і містечок ред.
Міста ред.
.svg)
_P1540055.jpg)
_%D1%83_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83.jpg)
Містечка ред.
.jpg)
._%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83.jpg)
_02.JPG)
Примітки ред.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 12.
- ↑ а б в г Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X, 1981.
- ↑ ЦВК України, 2020.
- ↑ а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область : [укр.] // Державна служба статистики України. — Дата звернення: 22 жовтня 2021 року.
- ↑ а б Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю, 2001.
- ↑ а б Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 12-13.
Джерела ред.
- Законодавство
- Верховна Рада Української РСР. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X. — 1981. Архівовано з джерела 12 травня 2021.
- Першоджерела
- Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року. — Київ, 2022. — С. 12—13. Архівовано з джерела 11 серпня 2022
- До уваги представників політичних партій та їх місцевих організацій! // ЦВК України. — 2020. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
- Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
| Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії. |