Міністр оборони Нідерландів
Міністр оборони Нідерландів (нід. Minister van Defensie) — міністерська посада в уряді Нідерландів. Міністр оборони є членом кабінету Нідерландів і несе відповідальність за загальну політику оборони, а також за її реалізацію. Оборонна політика є частиною політики національної безпеки Нідерландів. З 26 жовтня 2017 року посаду міністра оборони займає Анк Бейлевелд[1]. Згідно з відомостями «5th Round Evaluation Report on the Netherlands» щорічна заробітна плата міністра становить 159 488,89 євро (включаючи преміювання в кінці року та виплати на відпустку)[2].
| Міністр оборони Нідерландів
нід. Minister van Defensie | |
|---|---|
 | |
.jpg) | |
| Тип | міністр Нідерландівd і міністр оборони |
| Член | Уряд Нідерландів |
| Призначає | Прем'єр-міністр |
| Попередник | Minister of Ward |
| Приводить до посади | Анк Бейлевелд[en] |
| Створення | 16 лютого 1798 |
| Перший на посаді | Герріт Ян Пійман[nl] |
| Платня | 159 488,89 євро (2019) |
| Вебсайт | english.defensie.nl |
Опис ред.
Герріт Ян Пійман вважається першим міністром оборони ще з часів Батавской республіки. 6 лютого 1798 року він був призначений на посаду міністра війни (нід. agent (minister) van Oorlog), що була аналогом сучасної посади міністра оборони[3][4]. Головне завдання міністра оборони полягає в координації та керівництві міністерства оборони Нідерландів. Повноваження міністра поширюється на сферу загальної оборонної політики країни, національного і міжнародного розгортання збройних сил Нідерландів, міжнародних відносин (НАТО, ЄС) і кіберзахисту[5]. Решта функцій делегується наступним посадовим особам: генеральний секретар відповідає за громадянські обов'язки керівництва, а начальник оборони відповідає за підготовку і виконання операцій, що виконуються всіма службами збройних сил.
Обов'язки та повноваження ред.
- міністр оборони Нідерландів має повноваження ставити завдання перед Королівською військовою поліцією Нідерландів і координувати військові операції;
- керівництво міністерством оборони належить міністру оборони;
- міністр оборони має право вимагати від генерального інспектора Збройних Сил Нідерландів надавати запитувану інформацію або рекомендації, а також підготовку щорічного звіту, який міністр оборони зачитує перед Палатою представників[en] кожного року третьої середи травня;
- несе повну відповідальність за військову авіацію, при цьому Управління військової авіації (нід. De Militaire Luchtvaart Autoriteit) від імені міністра оборони реалізує на практиці норми закону «про авіацію» (нід. Wet luchtvaart);
- міністр оборони зобов'язаний бути постійним членом наступних організацій: Рада з міжнародних відносин (нід. Raad voor Internationale Betrekkingen), Рада служби розвідки та безпеки (нід. Raad voor de Inlichtingen- en Veiligheidsdiensten), Рада безпеки (нід. Raad voor de Veiligheid), Рада зі зв'язків з Королівством (нід. Raad voor Koninkrijksrelaties);
- бере участь у внутрішньоміністерських обговореннях;
- володіє політичною владою і здійснює її від імені уряду Нідерландів, оскільки Конституція країни передбачає, що уряд завжди буде мати вищу владу над збройними силами країни(ст. 97)[6];
- міністр оборони є юридичним постачальником медичних послуг для співробітників міністерства і всіх військовослужбовців (при цьому генеральний секретар міністерства є адміністративним постачальником медичних послуг);
- інформує комісію Служби розвідки та безпеки про прийняття рішення щодо присвоєння інформації статусу конфіденційної[7].
Примітки ред.
- ↑ Ministerie van Defensie. Minister of Defence (англ.). Defensie.nl. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ FIFTH EVALUATION ROUND, Preventing corruption and promoting integrity in central governments (top executive functions) and law enforcement agencies. EVALUATION REPORT (англ.). GRECO Secretariat Council of Europe. 22 лютого 2019. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019.
- ↑ Pijman G.J. Parlementair Documentatie Centrum Universiteit Leiden (нід.). Parlementairdocumentatiecentrum.nl. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ Sloos, Louis (27 січня 2009). Warfare and the Age of Printing (4 vols.): Catalogue of Early Printed Books from before 1801 in Dutch Military Collections (англ.). BRILL. с. 44. ISBN 9789047425885. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Ministerie van Defensie (Def). www.parlement.com (нід.). Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Nederlandse Grondwet (нід.). wetten.overheid.nl. 15 липня 2008. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 20 листопада 2017.
- ↑ De Rijksoverheid. Introductiebundel Defensie : [арх. 14 жовтня 2018] // Hoofddirectie Beleid. — 2017. — Помилка: неправильний час. — С. 12-13, 15, 19-21, 49, 80, 94.