Відкрити головне меню

Міньні́н (спрощ.: 旻宁; кит. трад.: 旻寧; піньїнь: Mínníng), храмове ім'я Сюаньцзу́н (кит.: 宣宗; піньїнь: Xuānzōng; 16 вересня 1782 — 25 лютого 1850) — маньчжурський державний і політичний діяч, восьмий імператор династії Цін.

Міньнін
清 佚名 《清宣宗道光皇帝朝服像》.jpg
8-й Імператор Цін
3 жовтня 1820 — 25 лютого 1850 року
Попередник: Юн'янь
Спадкоємець: Їчжу
 
Народження: 16 вересня 1782(1782-09-16)[1]
Заборонене місто, Пекін, Династія Цін
Смерть: 25 лютого 1850(1850-02-25)[1] (67 років)
Старий Літній палац, Пекін, Династія Цін
Національність: Маньчжури
Династія: Дім Айсінгіоро[d]
Батько: Юн'янь
Мати: Імператриця Сяошужуй[d]
Діти: Prince Yiwei[d], Yikang[d], Yichi[d], Ічжу, Yicong[d], Айсінгіоро Їсін, Yixuan, Prince Chun[d], Yiho[d], Yihui[d], State Princess Duanmin[d], State Princess Duanshun[d], Kurun Princess Shou'an[d], Princess of the second rank Shou-Zang[d], State Princess Shou-En[d], Princess of the second rank Shou-Xi[d] і State Princess Shou-Zhuang[d]

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Був другим сином і спадкоємцем імператора Юн'яня.

Вів боротьбу з контрабандистами в Південному Китаї, що призвела до Першої опіумної війни з Великою Британією у 1839-1842. Після поразки у війні змушений підписати Нанкінський договір, що скасовував ізоляціоністську політику «закритих морів». Згодом уклав угоди з імперіалістичними країнами Європи та США, які розпочали колоніальну гонку в Азії.

Девіз правління — Даоґуан.

ІменаРедагувати

  • Посмертне ім'я — Імператор Чен.
  • Храмове ім'я — Сюаньцзун.
  • Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Даоґуа́н.
  • До інтронізації мав ім'я Мяньні́н.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005 (рос.)