Міна (військова справа)

військова справа

Міна (від фр. mine — рудник, шахта, підкоп) — у військовій справі — вид боєприпасів, що застосовуються для влаштування наземних або морських загороджень, а також для стрільби з мінометів і гладкоствольних безвідкатних гармат.

Польська протитанкова міна MN-121, що встановлюється дистанційним методом
Радянська протипіхотна фугасна міна ПФМ-1

ІсторіяРедагувати

Спочатку міною називався підкоп, здійснюваний нападниками під фортечну стіну під час облоги. З появою пороху під терміном «міна» став розумітися заряд вибухової речовини, закладений на певній глибині, для руйнування фортифікаційних споруд противника. Вважають, що вперше успішно використали мінування війська Великого князівства Литовського і Руського та Польщі при звільненні Стародуба.[1]

Наприкінці XVIII ст. для боротьби проти бойових кораблів стали створюватися міни плаваючі або такі, що утримувалися на якорях. З 2-ї половини XIX ст. почали застосовуватися морські «саморушні» міни. На цей час припадає й бойове використання польових, так званих самовибухових фугасів — прототипів сучасних протипіхотних мін.

Під час російсько-японської війни 1904—1905 вперше були застосовані міни для стрільби з мінометів, у період Першої світової війни з'явилися протитанкові міни, у Другій світовій війні почали використовуватися також морські неконтактні міни (акустичні, магнітні та інші), авіаційні морські та інженерні міни, що скидаються з літаків, тощо.

ЗмістРедагувати

Міна — боєприпас, що встановлюється під землею, на землі чи поблизу землі або іншої поверхні й призначений для вибуху, спричиненого присутністю, близькістю чи контактом людини або транспортним засобом[2].

Саморушна міна — застаріла назва торпеди.

Мінометна міна — артилерійський снаряд для стрільби з мінометів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Стародубская война: осада. warspot.ru (ru). Процитовано 2020-08-29. 
  2. Протокол про заборону або обмеження застосування мін, мін-пасток та інших пристроїв з поправками, внесеними 3 травня 1996 року (Протокол II з поправками, внесеними 3 травня 1996 року), що додається до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що наносять надмірні пошкодження або мають невибіркову дію (Ратифікований Україною Законом України № 1084-XIV від 21.09.1999)

ДжерелаРедагувати

  • Радянська військова енциклопедія. «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 289. — ISBN 00101-134. (рос.)

ПосиланняРедагувати