Мілютін Борис Семенович

Бори́с Семе́нович Мілю́тін (14 березня 1905, Крюків посад Полтавської губернії — † 24 вересня 1993, Кишинів) — радянський, молдавський диригент й педагог. Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР (1947). Народний артист Молдавської РСР (1985). Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами «Знак пошани», Вітчизняної війни 2 ступеня, медалями.

Мілютін Борис Семенович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 14 березня 1905(1905-03-14)
Місце народження Крюків
Дата смерті 24 вересня 1993(1993-09-24) (88 років)
Місце смерті Кишинів, Молдова
Національність Російська імперіяСРСР СРСРМолдова Молдова
Професія диригент
Освіта Ленінградська консерваторія
Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Орден Вітчизняної війни II ступеня Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР

Народний артист Молдавської РСР

Життєпис ред.

Походить з багатодітної родини залізничного службовця. Його батько у вільний від роботи час заснував хор з місцевої інтелігенції, котрим і керував, написавши хористам ноти, грав на скрипці та малював.

Вступив до Ленінградського центрального музичного технікуму на клас скрипки — вчився у професора Ю. І. Ейдліна. 1936 року закінчив Ленінградську консерваторію — клас оперного та симфонічного диригування — вчився у професора О. В. Ґаука, закінчив по класу І. А. Мусіна.

Ще в часі навчання керував хором Українського будинку в Ленінграді й викладав у дитячих музичних школах. Три роки працював в оперній студії консерваторії, в цьому часі диригував виставами «Євгеній Онєгін», «Ріголетто», «Царська наречена».

В 1936—1940 роках — головний диригент Молдавського державного симфонічного оркестру в Тирасполі, у 1940—1953 — симфонічного оркестру Молдавської філармонії.

1940 почав працювати викладачем Кишинівської консерваторії, 1950 — доцент, 1965 — професор кафедри оперної підготовки, також вів клас оперної підготовки.

Учасник Другої світової війни, перебував на Карельському та Третьому Українському фронтах, демобілізувався у званні капітана.

З 1946 по 1947 рік працював диригентом Кишинівського Молдавського музично-драматичного театру.

Серед його постановок цього часу:

  • 1946 — «Чіо-Чіо-сан»,
  • 1946 — «Панянка-селянка» Асаф'єва.
  • У 1961—1962 роках — головний диригент Молдавського театру опери та балету.

Постановки цього часу:

  • 1961 — «Світанок» Загорського,
  • 1962 — «Паяци»,
  • 1962 — «Тоска»,
  • 1963 — «Стежкою грому» Караваєва.

Як педагог підготував Тамару Чебан, Олександра Огнівцева, Параску Ботезат, Ніну Міссіну, Марію Бієшу.

Джерела ред.