Відкрити головне меню

Міль зонтична

вид комах
Міль зонтична
Depressaria depressana - Curtis.png
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Oecophoridae
Рід: Depressaria
Вид: Міль зонтична
Біноміальна назва
Depressaria depressana
(Fabricius, 1775)[1]
Синоніми
  • Depressaria depressella (Fabricius, 1798)
  • Depressaria bluntii
  • Pyralis depressana Fabricius, 1775[1]
  • Tinea depressella Fabricius, 1798[1]
  • Depressaria rhodochlora Meyrick, 1923[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Depressaria depressana
EOL logo.svg EOL: 934302
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 470869

Міль зо́нтична (Depressaria depressana) — комаха родини ширококрилих молей ряду Лускокрилих. Шкідник зонтичних овочевих культур. Трапляється повсюдно. Пошкоджує насінники моркви, кропу, петрушки, селери, пастернаку, фенхелю, кмину, анісу та інших зонтичних рослин.

ОписРедагувати

Метелик з розмахом крил 14-18 мм. Передні крила темно-коричневі з червонуватим переднім краєм, задні крила сірі. Голова й передньоспинка блідо-жовті. Яйце 0,5 мм, овальне, спочатку блідо-зелене, у подальшому світло-помаранчеве. Гусениця 10-13 мм, темно-жовта з червонувато-бурим відтінком, проміжки між сегментами світло-зелені; тіло вкрите білими щитками, що несуть один-два волоски. Лялечка завдовжки 6 мм, темно-бура, у прозорому павутинному коконі.

Річний циклРедагувати

Зимують метелики у тріщинах кори, щілинах будівель та інших укриттях. Літ починається наприкінці травня і продовжується у червні. Зазвичай у цей час насінники зонтичних культур перебувають у фазі бутонізації. Самка відкладає яйця на бутони, квітки й квітконіжки. Плодючість становить 100–120 яєць. Гусениці відроджуються на Поліссі наприкінці червня, у Лісостепу й Степу — у середині червня, і впродовж 18-20 діб об'їдають бутони, квітки, квітконіжки й обплітають промені зонтиків павутинням. Рідше пошкоджують недостигле насіння й листя. Завершивши розвиток, гусениці заляльковуються в павутинному коконі в зонтиках, обплетених павутиною. Наприкінці липня — у серпні вилітають метелики і невдовзі переходять на зимівлю. За рік розвивається одна генерація.

Насінники пастернаку, кмину, рідше моркви, а також борщівника та інших дикорослих зонтичних рослин пошкоджує також кминова міль (Depressaria daucella Den. et Schiff.), за особливостями розвитку й шкодочинністю близька до зонтичної молі.

Заходи захистуРедагувати

Гусениць і лялечок молей заражають понад 35 видів ендопаразитів, найефективніші серед яких іхневмоніди — Pristomerus orbitalis Holmgr., Itoplectis maculator F., Itoplectis alternans Grav., Pimpla contemplator Müll., Pimpla sputator Grav., Depressaria deressella Hbn., Trictistus lativentris F., з евлофід — Pediobius facialis Gir., мухи-тахіни — Actia crassinervis Mg., Pseudoperichaeta insidiosa R.D.

Своєчасне збирання і швидкий обмолот насінників, що сприяє знищенню гусениць і лялечок шкідників. Боротьба зі шкідниками поблизу насіннєвих ділянок. У період утворення зонтиків і бутонізації, при ураженні понад 10% рослин і чисельності, що перевищує 3-4 гусениці на одну рослину рекомендується обробка біопрепаратами або інсектицидами.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Зонтичная моль. Сельско-хозяйственный энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Главный редактор: В. К. Месяц. 1989.
  • Зонтичная моль. БолезниСада.ru.