Милан Йованович (футболіст, 1981)
Милан Йованович (серб. Milan Jovanović / Милан Јовановић, нар. 18 квітня 1981, Баїна-Башта) — колишній сербський футболіст, що грав на позиції нападника.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Милан Йованович 2010 року в формі «Ліверпуля» | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 18 квітня 1981 (42 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Баїна-Башта, СФРЮ | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 183 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Сербія
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Протягом кар'єри виступав за «Воєводину», «Шахтар» (Донецьк), «Локомотив» (Москва), «Ліверпуль» і бельгійські «Стандард» (Льєж) та «Андерлехт», а також національну збірну Сербії, у складі якої був учасником ЧС-2010.
Клубна кар'єра ред.
Починав грати у футбол в рідному сербському місті Баїна-Башта, у віці 15 років переїхав у Валево, а потім у 1998 році перейшов в клуб югославського вищого дивізіону «Воєводина» з Нови-Сада. В сезоні 1999/00 зіграв 9 матчів, голів не забивав, в сезоні 2000/01 зіграв у 15 матчах, забив 3 голи, в наступному сезоні жодного разу не зміг відзначитися і лише 7 разів виходив на поле. У сезоні 2002/03 молодий нападник постійно грав в основі, провів 12 матчів першого кола турніру, в яких забив 7 голів, ставши найкращим бомбардиром клубу. Визнавався найкращим гравцем чемпіонату[1]. Успішна гра в клубі і молодіжній збірній країни привернула до форварда увагу селекціонерів багатьох зарубіжних клубів.
У січні 2003 року Йованович перейшов в донецький «Шахтар»[2]. Перший матч в українській вищій лізі провів 9 березня 2003 року проти харківського «Металіста». Незабаром він отримав важку травму і вибув майже на рік[1]. Після відновлення Йованович лише зрідка з'являвся на полі. В чемпіонаті провів у результаті всього 6 матчів, в яких відзначився одним голом. У кубкових зустрічах забив один м'яч і провів 3 гри, в тому числі дві з них в сезоні 2003/04, допомігши команді перемогти в тому турнірі[3].
У серпні 2004 року перейшов у московський «Локомотив». У команді була гостра конкуренція серед нападників, за все друге коло чемпіонату Росії 2004 року Йованович лише тричі виходив на заміну, а також зіграв один кубковий матч. В самому кінці сезону він отримав травму, через що був змушений пропустити перші передсезонні збори[4]. В 2005 році йому так і не вдалося пробитися в основний склад клубу, а на наступний сезон, незважаючи на діючий контракт, він навіть не був включений в заявку «Локомотива». Після цього Йованович розірвав угоду з «Локомотивом».
В середині 2006 року Йованович підписав контракт з бельгійським «Стандардом» з Льєжа. У першому ж сезоні він став найкращим бомбардиром своєї команди з 13 забитими м'ячами, а в двох наступних роках допоміг «Стандарду» завоювати золоті медалі чемпіонату Бельгії. У Бельгії Йованович дуже швидко зумів завоювати любов уболівальників, які дали йому прізвисько — «Змія». Милан дуже добре грав в Бельгії і в 2010 році був визнаний найкращим гравцем місцевої ліги, після чого у нього стався конфлікт з головним тренером клубу Ласло Болоні, який усунув Милана від тренувань за те, що той дозволив собі вступити в сварку зі своїми одноклубниками. Незважаючи на це, Мілан зумів 12 разів вразити ворота суперників у своєму останньому сезоні в Бельгії. Всього відіграв за команду з Льєжа чотири сезони своєї ігрової кар'єри, зігравши у 153 матчах в усіх турнірах, в яких забив 69 голів.
У липні 2010 року Йованович, в статусі вільного агента, офіційно перейшов до англійського «Ліверпуля». Перехід гравця деякий час перебував під загрозою, оскільки тренера, який запрошував серба в мерсісайдський клуб — Рафу Бенітеса — на той час уже звільнили з «Ліверпуля», і деякі видання порахували, що тепер Бенітес спробує отримати гравця в міланський «Інтернаціонале», який він очолив. Однак, всі сумніви розвіяв сам сербський футболіст, який заявив, що не порушить усного обіцянки перейти в англійську команду. Проте Йовановичу не вдалося закріпитися в складі першої команди «Ліверпуля». Абсолютно більша частина матчів за «червоних» була проведена їм в першій половині сезону, коли клубом керував Рой Годжсон. З приходом Кенні Далгліша Милан остаточно загубився, переставши потрапляти в заявку на матчі взагалі. В результаті влітку 2011 року Йовановичу, який знаходився на серйозному контракті, дозволили шукати собі нову команду[5].
Цією командою став бельгійський «Андерлехт», куди серб перебрався 5 серпня 2011 року, підписавши контракт на 2 роки. За цей час встиг відіграти за команду з Андерлехта 68 матчів в національному чемпіонаті і ще двічі стати чемпіоном країни. Влітку 2013 року покинув команду і повернувся до Сербії.
Виступи за збірну ред.
Виступав у складі молодіжної збірної Сербії і Чорногорії.
2 червня 2007 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Сербії в матчі проти збірної Фінляндії. Серби виграли з рахунком 2:0, а сам Йованович забив один з м'ячів своєї збірної.
У травні 2010 року тренер збірної Радомир Антич включив Йовановича в остаточний список команди, яка відправилася на чемпіонат світу 2010 року у ПАР. В Африці Милан забив один м'яч у матчі проти збірної Німеччини (1:0), який приніс балканцям несподівану перемогу. Але незважаючи на звитягу над потужною німецькою командою, серби не змогли вийти з групи, програвши два інших матчі збірним Гани і Австралії, а Йованович зіграв в усіх трьох іграх збірної на турнірі.
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 44 матчі, забивши 11 голів.
Статистика виступів ред.
Статистика клубних виступів ред.
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 1999-00 | .svg){kind=small} «Воєводина» |
ПЛ | 9 | 0 | КЮ | ? | ? | - | - | - | - | - | - | 9 | 0 |
| 2000-01 | ПЛ | 15 | 3 | КЮ | ? | ? | - | - | - | - | - | - | 15 | 3 | |
| 2001-02 | ПЛ | 7 | 0 | КЮ | ? | ? | - | - | - | - | - | - | 7 | 0 | |
| 2002-03 | ПЛ | 12 | 7 | КЮ | ? | ? | - | - | - | - | - | - | 12 | 7 | |
| Усього | 43 | 10 | ? | ? | - | - | - | - | 43 | 10 | |||||
| 2002-03 |  «Шахтар» (Донецьк) |
ВЛ | 6 | 1 | КУ | 1 | 0 | ЛЧ+КУЄФА | ?+? | ?+? | - | - | - | 6 | 1 |
| 2003-04 | ВЛ | 0 | 0 | КУ | 2 | 1 | ЛЧ+КУЄФА | ?+? | ?+? | - | - | - | 0 | 0 | |
| 2004 |  «Локомотив» (Москва) |
ПЛ | 3 | 0 | КР | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 4 | 0 |
| 2005 | ПЛ | 0 | 0 | КР | 0 | 0 | ЛЧ+КУЄФА | 0 | 0 | СР | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| Усього за «Локомотив» (Москва) | 3 | 0 | ? | ? | ? | ? | ? | ? | 3 | 0 | |||||
| 2006-07 | .svg){kind=small} «Стандард» (Льєж) |
ЖЛ | 29 | 14 | КБ | 6 | 9 | ЛЧ+КУЄФА | 2+2 | 1+0 | - | - | - | 39 | 24 |
| 2007-08 | ЖЛ | 31 | 16 | КБ | 4 | 2 | КУЄФА | 1 | 0 | - | - | - | 36 | 18 | |
| 2008-09 | ЖЛ | 31 | 12 | КБ | 0 | 0 | ЛЧ+КУЄФА | 1+7 | 0+2 | СБ | 1 | 0 | 40 | 14 | |
| 2009-10 | ЖЛ | 26 | 10 | КБ | 0 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 5+6 | 2+1 | СБ | 1 | 0 | 37 | 13 | |
| Всього за «Стандард» (Льєж) | 117 | 52 | 10 | 11 | 24 | 6 | 2 | 0 | 153 | 69 | |||||
| 2010-11 |  «Ліверпуль» |
ПЛ | 10 | 0 | КА+КЛ | 0+1 | 0+1 | ЛЄ | 7 | 1 | - | - | - | 18 | 2 |
| 2011–12 | «Андерлехт» |
ЖЛ | 35 | 9 | КБ | 0 | 0 | ЛЄ | 9 | 3 | СБ | 0 | 0 | 44 | 12 |
| 2012–13 | ЖЛ | 33 | 8 | КБ | 5 | 2 | ЛЧ | 7 | 2 | СБ | 1 | 0 | 46 | 12 | |
| Усього за «Андерлехт» | 68 | 17 | 5 | 2 | 16 | 5 | 1 | 0 | 90 | 24 | |||||
| Усього за кар'єру | 247 | 80 | 16 | 14 | 47 | 12 | 3 | 0 | 313 | 106 | |||||
Титули і досягнення ред.
Командні ред.
- Чемпіон Росії (1):
- Чемпіон Бельгії (4):
- Володар Кубка України (1):
- Володар Суперкубка Росії (1):
- Володар Суперкубка Бельгії (3):
Особисті ред.
- Футболіст року в Бельгії: 2009
Примітки ред.
- ↑ а б «Мілан Йованович: „Є впевненість, що в заграю основі“». Архів оригіналу за 15 грудня 2003. Процитовано 8 березня 2016. // Terrikon.dn.ua
- ↑ «„Шахтар“ купив найдорожчого гравця югославської лиги». Архів оригіналу за 1 березня 2003. Процитовано 8 березня 2016. // Dynamo.kiev.ua
- ↑ Профіль гравця і статистика. Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 8 березня 2016. // Terrikon.dn.ua
- ↑ «Мілан Йованович: Граю у футбол не заради грошей». Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 8 березня 2016. // Sport-express.ru
- ↑ Йованович, Милан. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Милан Йованович (футболіст, 1981) |
- Милан Йованович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Милан Йованович на сайті Soccerbase (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)