Відкрити головне меню


Мі́лан Ба́ндич (хорв. Milan Bandić, нар. 22 листопада 1955 р., Груде, Боснія і Герцеговина) — впливовий[2][3] хорватський політик, нині (станом на 2015 р.) вчетверте обіймає посаду міського голови столиці Хорватії Загреба. Чільний діяч Соціал-демократичної партії Хорватії у 2000—2009 роках. 2007 року невдало балотувався на посаду голови партії. Попри це, залишався одним із основних суперників нинішнього голови партії Зорана Мілановича. 5 листопада 2009 р. оголосив про свій намір балотуватися на пост президента у порушення статуту партії (що призвело до його автоматичного виключення з її лав). [4] 10 січня 2010 р. програв президентські вибори офіційному кандидатові від СДП Іво Йосиповичу у другому турі виборів.

Мілан Бандич
Milan Bandić
хорв. Milan Bandić
Мілан Бандич Milan Bandić
Мілан Бандич 28 травня 2011 р.

Нині на посаді
На посаді з15 травня 2005
Президент  Степан Месич (2000–2010)
Іво Йосипович
(2010–донині)
Прем'єр-міністр  Іво Санадер (2003–2009)
Ядранка Косор
(2009–2011)
Зоран Міланович
(2011–донині)
ПопередникВласта Павич

Час на посаді:
5 травня 2000 — 21 січня 2002
ПрезидентСтепан Месич (2000–2010)
ПопередникМарина Матулович-Дропулич
НаступникВласта Павич

Народився22 листопада 1955(1955-11-22) (63 роки)
Flag of Bosnia and Herzegovina (1946–1992).svg Груде,
НР Боснія і Герцеговина, ФНР Югославія
(нині Боснія і Герцеговина)
ГромадянствоFlag of Yugoslavia (1946-1992).svg СФРЮ,
Хорватія Хорватія
Національністьхорват
Політична партіяСоюз комуністів Хорватії (1980-і)
Соціал-демократична партія Хорватії
(1990—2009)
безпартійний
(2009—2015)
Бандич Мілан 365 — Партія праці та солідарності
(2015 — донині)
ДружинаВесна Бандич
Дітидочка Ана-Марія
Ріднябатько Йозо, мати Благіца (уроджена Томич), старший брат Драго, молодша сестра Тонка.[1]
Професіяполітолог
Релігіяримокатолик

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Хоча й відзначений у 2002 році як найпопулярніший політик СДП за знамените формулювання «24 години він присвячує себе служінню загребцям»,[5] Бандич також ославився за низку дій і заяв, які він зробив на посаді мера. Бандич розглядається як практичний мер за свої честолюбні задуми і ряд пов'язаних із Загребом проектів, які він започаткував. За загальним визнанням, його заслугою є реконструкція частини Люблянського проспекту (тепер — Загребський проспект), роботи над Ареною Загреб та Мостом батьківщини (який він відкрив за час свого третього строку повноважень).

Прихильно ставиться до співробітництва Хорватії та України, виступає за офіційне встановлення побратимських зв'язків між Загребом і Києвом, особисто сприяв відкриттю у хорватській столиці пам'ятника Шевченку на вулиці Українській.[6]

ПриміткиРедагувати

  1. Barilar, Suzana (4 November 2009). Bandić: Od doseljenika s koferom do neprikosnovenog vladara Zagreba. Jutarnji list. Процитовано 20 November 2011.  (хор.)
  2. Pandžić, Ivan (2007-11-16). Zagreb se spašava od deficita i proračun diže na milijardu eura. Poslovni.hr (хорватською). Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2008-08-01. 
  3. Nacional's redaction (15 May 2006). 100 najutjecajnijih Hrvata. Nacional. Процитовано 16 November 2011.  (хор.)
  4. Video - Bandić krenuo u utrku: "Milan će igrati lopte u svakom selu". Index.hr. 2009-11-05. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2011-11-16.  (хор.)
  5. Stanivuković, Zoran (2002-01-31). Metropola bez gradonačelnika. НИН (сербською). Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2008-09-19. 
  6. Ukrajinski pjesnik dobio spomenik u Zagrebu. (хор.). Архів оригіналу за 23 вересень 2015. Процитовано 23 вересень 2015. 

ПосиланняРедагувати