Відкрити головне меню

Міклушевці (хорв. Mikluševci, русин. Миклошевци) — село на сході Хорватії, в області Славонія, за 18 км на схід від Вуковара. Адміністративно належить до громади Томпоєвці, що в складі Вуковарсько-Сремської жупанії. Населене переважно русинами.

Міклушевці
хорв. Mikluševci
русин. Миклошевци
—  село  —
Міклушевці
Eastern Catholic Church in Mikluševci Миклошевци.JPG
Координати: 45°15′07″ пн. ш. 19°05′10″ сх. д. / 45.25194° пн. ш. 19.08611° сх. д. / 45.25194; 19.08611
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Вуковарсько-Сремська
Громада Томпоєвці
Перша згадка 1758
Населення (2011) [1]
 - Усього 378
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 32238 Čakovci
Телефонний код(и) +385 (0)32
Міклушевці. Карта розташування: Хорватія
Міклушевці
Міклушевці

ДемографіяРедагувати

У 1991 році населення села становило 673 особи, з яких 493 русини (73,25%), 76 сербів (11,29%), 49 хорватів (7,28%), 20 югославів (2,97%), 7 українців (1,04%), 7 угорців (1,04%) та 20 інших i невизначених [2]. Перед початком війни за незалежність Хорватії Міклушевці населяли 648 осіб, серед яких був 521 русин, 73 серби, 2 українці, 1 німець і 7 осіб, які не зазначили свою національність[3].

Населення за даними перепису 2011 року становило 378 осіб[1].

Динаміка чисельності населення поселення[4]:

 

ІсторіяРедагувати

Давня історіяРедагувати

Вперше село згадується 1758 року як Міклушевці. У селі було 30 будинків і його населяли давні волохи з території Сербії. Вважається, що село чи поселення існувало задовго до того під назвою Джакра в часи турецького панування у Сремі. Але матеріальні сліди сягають далі в минуле і говорять про густонаселену територію маленьких сіл Дражиновці, Каішевац. Матеріальним свідченням є тополя (біла тополя) віком близько 370 років, що росте на північно-західній околиці села, на перетині трьох доріг, які ведуть по-старому (до будівництва асфальтованої дороги) до Вуковара, до населеного пункту Грабово, однойменного озера та нинішнього села Чаковці. Дерево має 3,7 метра в діаметрі і, як передбачається, було посаджене в добу турецького владарювання перед виникненням назви населеного пункту Міклушевці. Сьогодні дерево є символом села.

До турецького завоювання немає ніяких матеріальних свідчень з цієї місцевості, за винятком однієї карти, яка зберігається у міському музеї Вуковара і на якій зазначено село Дунбастра у південно-східній частині Міклушевців та нинішній ліс Єлаш.

У середині XIX століття тут оселяються русини.[5] Русини переселяються з-під Мішкольца, що в сучасній Угорщині, та мають мадяризовані прізвища (Чордаш, Ковач, Ковбас, Вереш, Орос та ін.), а також з південно-західних районів Карпат (з прізвищами Мудрий, Лікар, Хірьоваті, Папуга тощо). Заселення триває близько 30 років, і частина прибулих русинів залишається у Воєводині в Руському Керестурі, а частина осідає у Міклушевцях. Русинів оселяється 150 сімей або 600 душ, з огляду на те, що тоді сім'ї були численнішими. Русини розширюють і розвивають поселення, зводять греко-католицьку церкву, школу і стають національною більшістю у селі, що перед Першою світовою війною налічувало 956 жителів, з яких було 92 відсотки русинів. Православними залишилися приблизно 15 осель з невеликою церквою.

Новітня історіяРедагувати

Міклушевці зазнали серйозної шкоди впродовж Вітчизняної війни 1991-1995 рр. Сербські заколотники за підтримки ЮНА захопили село 8 жовтня 1991, а велика частина сільчан покинула домівки. Під час війни свої життя на захист батьківщини віддали 9 жителів села.[6] 2 листопада 1997 року група колишніх мешканців Міклушевців уперше після шести років окупації відвідала автобусом зруйноване село і місцеве кладовище. 5 лютого 2009 року Рада з питань воєнних злочинів Вуковарського окружного суду засудила дванадцять осіб на різні строки за воєнні злочини проти цивільного населення у Міклушевцях.[7]

КліматРедагувати

Середня річна температура становить 11,12°C, середня максимальна – 25,20°C, а середня мінімальна – -5,52°C. Середня річна кількість опадів – 661 мм.[8][9]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 6,00 7,80 12,24 16,98 22,34 25,20 25,03 24,75 20,72 15,26 9,38 5,67
Середня температура, °C 0,24 2,00 6,50 11,22 16,57 19,42 21,15 20,85 16,81 11,37 5,50 1,78
Середній мінімум, °C −5,52 −3,75 0,69 5,44 10,78 13,67 17,26 16,98 12,92 7,50 1,60 −2,11
Норма опадів, мм 42 38 41 52 61 86 69 61 49 51 59 52
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.20 2.49 2.83 2.70 2.44 2.20 2.20 2.00 2.00 2.20 2.28 2.30
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4373 7139 11159 15675 19380 21615 22263 20415 15194 9625 4986 3646
Джерело: [8][9]

Культурні заходиРедагувати

  • Міклушевецьке літо (хорв. Mikluševačko ljeto) — культурний захід русинів і українців
  • Культурно-мистецьке товариство «Міклушевці» (різні танцювальні та жіноча співоча групи)
  • Молодша група дитячих танців і співу та старша група танців і співу

ОсвітаРедагувати

У селі є чотирикласна початкова школа, після якої учні продовжують своє навчання у восьмикласній школі села Чаковці.

СпортРедагувати

  • Спортивне товариство русинів Міклушевців
  • Спортивне риболовецьке об'єднання «Ліняк Міклушевці»

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 14 червня 2018. 
  2. Mikluševci u CroWiki (хор.)
  3. Бікі, Джуро. Міклушевці у Вітчизняній війні 1991 р.[недоступне посилання з липень 2019] (хор.)
  4. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 14 червня 2018. 
  5. Općina Tompojevci, Selo Mikluševci (хор.)
  6. Stranka na protokolu obilježavanja 21. obljetnice stradanja Mikluševaca[недоступне посилання з липень 2019] (хор.)
  7. Zločin u Mikluševcima (хор.)
  8. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  9. а б Значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

ПосиланняРедагувати