Мій власний штат Айдахо
«Мій власний штат Айдахо» (англ. My Own Private Idaho) — фільм режисера та автора ідеї Ґас Ван Сента. Стрічка є так званим незалежним кіно.
Мій власний штат Айдахо | |
|---|---|
| англ. My Own Private Idaho | |
 | |
| Жанр | Драма |
| Режисер | Ґас Ван Сент (англ. Gus Van Sant) |
| Продюсер | Лорі Паркер (англ. Laurie Parker) |
| Сценарист | Ґас Ван Сент (англ. Gus Van Sant) |
| На основі | Генріх IV, частина 1, Генріх IV, частина 2 і Генріх V |
| У головних ролях | Рівер Фенікс (англ. River Phoenix) Кіану Рівз (англ. Keanu Reeves) Джеймс Руссо (англ. James Russo) |
| Оператор | Джон Дж. Камбелл (англ. John J. Campbell) Ерік Алан Едвардз (англ. Eric Alan Edwards) |
| Композитор | Білл Стаффорд (англ. Bill Stafford) |
| Кінокомпанія | New Line Cinema |
| Дистриб'ютор | підрозділ Нью Лайн Сінема(англ. New Line Cinema) — (англ. Fine Line Features) |
| Тривалість | 102 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 1991 |
| Дата виходу | 18.10.1991 |
| Кошторис | 2 500 000 $ |
| Касові збори | 6 401 336 $[1] |
| IMDb | ID 0102494 |
| myownprivateidaho.com | |
Українською фільм був озвучений для телеканалу «Інтер».
Сюжет
ред.Майк — хаслер, який потерпає від нарколепсії, та зовсім не має засобів для існування. Скотт — син мера Портланда, вулична поведінка і чоловіча проституція для нього — бунт. Разом хлопці вирушають в подорож у пошуках мами Майка, яка приводить їх в Айдахо, і далі в Італію і назад в Портланд…
Сюжет перегукується із мотивами п'єс Шекспіра Генріх IV (частина перша), Генріх IV (частина друга), Генріх V.
В ролях
ред.| • Рівер Фенікс | … | Майк Вотерс |
| • Кіану Рівз | … | Скотт Фейвор |
| • Джеймс Руссо | … | Річард Вотерс |
| • Вільям Річерт | … | Боб Піджен |
| • К'яра Казеллі | … | Кармела |
| • Удо Кір | … | Ханс |
| • Родні Харві | … | Гері |
| • Джеймс Кевізел | … | працівник в авіакомпанії |
Прем'єра й сприйняття
ред.У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[2][3].
Музика в фільмі
ред.- «Cattle Call» — Едді Арнольд
- «Deep Night» — Руді Валлі
- «Mr. Klein» — Удо Кір та Том Докупіл
- «Home on the Range» — Білл Стаффорд
- «America the Beautiful» — Білл Стаффорд
Нагороди та номінації
ред.- 1991 — Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль Венеційського кінофестивалю (Рівер Фенікс), а також номінація на Золотого Лева (Гас Ван Сент).
- 1992 — три премії «Незалежний дух»: найкраща чоловіча роль (Рівер Фенікс), найкращий сценарій (Гас Ван Сент), найкраща музика до фільму (Білл Стеффорд), а також три номінації: найкращий фільм (Лорі Паркер), найкращий режисер (Гас Ван Сент), найкраща операторська робота (Ерік Алан Едвардс, Джон Кемпбелл).
- 1993 — премія Гільдії продюсерів США багатообіцяючому продюсеру художнього фільму (Лорі Паркер).
Примітки
ред.- ↑ My Own Private Idaho (англ.) . Box Office Mojo. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 16 грудня 2012.
- ↑ The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ) . 15.06.2016. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
- ↑ Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ) . 15.03.2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 16 березня 2016.