Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста
Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста[5] (угор. Budapest Liszt Ferenc Nemzetközi Repülőtér) (IATA: BUD, ICAO: LHBP), раніше відомий як Аеропорт Феріхедь (Budapest Ferihegy International Airport) — міжнародний аеропорт, який обслуговує столицю Угорщини Будапешт, найбільший з міжнародних аеропортів країни. Аеропорт обслуговує рейси в аеропорти Європи, а також Азії, на Середній Схід і в Північну Америку. У 2008 році аеропорт обслуговував 8,4 млн пасажирів[6]. Аеропорт розташований в 16 км на південний схід від центру Будапешта[7].
| Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 'Budapest Liszt Ferenc Nemzetközi Repülőtér' | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| ІАТА: BUD • ICAO: LHBP | |||||||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||||||
| 47°26′22″ пн. ш. 19°15′43″ сх. д. / 47.43944444447177489° пн. ш. 19.26194444447178000° сх. д.Координати: 47°26′22″ пн. ш. 19°15′43″ сх. д. / 47.43944444447177489° пн. ш. 19.26194444447178000° сх. д. | |||||||||||||||
| Тип | цивільний | ||||||||||||||
| Власник | Budapest Airport Ltd.[1] | ||||||||||||||
| Оператор | Budapest Airport Ltd.[2] | ||||||||||||||
| Обслуговує | Будапешт, Угорщина | ||||||||||||||
| Розташування | 16 км від центрального Будапешту | ||||||||||||||
| Висота над р. м. | 495 фт / 151 м | ||||||||||||||
| Веб-сайт | www.bud.hu/english | ||||||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Статистика (2017) | |||||||||||||||
| Пасажирообіг | 13,097,239[3] | ||||||||||||||
| Зміна пасажирообігу 16-17 | ▲14.5% | ||||||||||||||
| Джерело: bud.com[4] | |||||||||||||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||||||||||||
| GeoNames, Global Geosites | 6299519 | ||||||||||||||
  BUD | |||||||||||||||
 Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста на Вікісховищі | |||||||||||||||
Аеропорт приймає широкий спектр повітряних суден, включаючи Боїнг-747, Ан-124 і Ан-225, однак основними літаками в аеропорту є дводвигуновi літаки виробництва Airbus і Boeing, які здійснюють рейси в європейські аеропорти і кілька далекомагістральних Boeing 767. Аеродром є запасним для літаків, що прямують до Братислави або Відня[8].
Є хабом авіакомпаній:
ІсторіяРедагувати
Проектування і будівництво (1939—1944)Редагувати
Ідея будівництва в Будапешті нового аеропорту виникла в 1938 році. Для будівництва аеропорту було виділено ділянку на території трьох адміністративних одиниць. Спочатку аеропорт планувався для використання одночасно військовою, цивільною та спортивною авіацією. Для цивільної авіації відводилася північно-західна частина льотного поля, для військової — південно-західна. На будівництво кожної будівлі проводився відкритий тендер.
У грудні 1939 року за результатами тендера найкращим був визнаний проект Каро Давида мол. (1903—1973). Автор проекту, один зі основоположників сучасної угорської архітектури, надав будівлі нового терміналу форму носа великого літака. Будівельні роботи почалися в 1942 році. 16-кілометрове швидкісне шосе, що з'єднує аеропорт з центром міста, було побудовано в 1940—1943 роках. Після ряду модернізацій і розширень ця дорога і сьогодні продовжує бути основним наземним шляхом повідомлення з аеропортом.
Будинки військової авіабази зводилися одночасно з цивільними будівлями з 1940 року, але у зв'язку з війною, що почалася, будівництво військової інфраструктури проводилося прискореними темпами. Активна експлуатація аеропорту почалася в 1943 році. У воєнний час будівництво споруд цивільного призначення сповільнилося, а до початку 1944 року було повністю заморожено. До кінця Другої світової війни велика частина готових і недобудованих споруд аеропорту була зруйнована або сильно пошкоджена. Наприкінці 1944 року Будапешт і його аеропорт були зайняті радянськими військами.
Реконструкція (1947—1950)Редагувати
Рішення про відновлення аеропорту для потреб цивільної авіації було прийнято в 1947 році. На фінансування трирічного плану будівництва виділялося 40 млн форинтів. Урочиста церемонія відкриття відновленого аеропорту Будапешта і передачі його в експлуатацію авіакомпанії MASZOVLET, попередниці Malev, відбулася 7 травня 1950 року. На початку своєї роботи з аеропорту Будапешта виконувалися регулярні рейси тільки до країн соціалістичного табору: в Прагу, Бухарест, Варшаву і Софію.
Авіакомпанія Malev була заснована 25 листопада 1954 року. Її перший регулярний рейс за межі соціалістичного табору відбувся влітку 1956 року до Відня. Першою західною авіакомпанією, яка здійснила рейс до Будапешта, стала KLM Royal Dutch Airlines в 1957 році. У цей період було закінчено будівництво терміналу, а довжина ЗПС була збільшена до 2500 м для прийому великих літаків. Наприкінці 1958 року довжина ЗПС була збільшена до 3010 м, крім того, була побудована D. доріжка
1960—1980Редагувати
У 1960 році кількість зльотів-посадок склала 17 133, а пасажирообіг досяг 359 338 пасажирів на рік. У цей час аеропорт Будапешта був єдиним міжнародним аеропортом Угорщини, географія пасажирських і вантажних перевезень постійно розширювалася.
У 1965 році був розроблений десятирічний план розвитку аеропорту, за яким здійснювалося будівництво і модернізація інфраструктури до кінця 1970-х. Результатом стало збільшення пропускної спроможності і поява нових об'єктів в аеропорту.
У 1974 році пасажирообіг аеропорту Будапешта сягнув 1 млн. У зв'язку з швидким збільшенням кількості літаків, що пролітають через Угорщину, було реалізовано кілька нових проектів. У 1977 році був побудований новий контрольно-диспетчерський пункт і друга смуга, паралельна старої, а також технічна база для обслуговування літаків Malev. Нова ЗПС довжиною 3707 м була введена в експлуатацію у вересні 1983 року.
Нова інфраструктураРедагувати
У 1980 році кількість приземлилися літаків і пасажирів досягли 32 642 і 1,78 млн пасажирів відповідно. Зростання пасажирообороту викликало необхідність подальшого розвитку пасажирської інфраструктури. Було прийнято рішення про будівництво нового терміналу. Перший камінь у фундамент нового терміналу було закладено 16 листопада 1983 року. 1 листопада 1985 року перших пасажирів прийняв новий, другий пасажирський термінал, його площа склала 24 тис. кв. м. У новому терміналі стала обслуговуватися авіакомпанія Malev, за якою послідували Lufthansa, Air France і Swissair. Великий перон, стоянки літаків як у терміналі, так і віддалені, шість телетрапів перетворили повітряні ворота угорської столиці в один з найсучасніших аеропортів того часу. Старий термінал став іменуватися першим терміналом і продовжував приймати літаки іноземних авіакомпаній.
У 1990 році було зареєстровано понад 40 тис. злетів-посадок, а пасажирообіг аеропорту досяг 2,5 млн чоловік.
Влітку 1993 року Малєв здійснив перший трансатлантичний рейс в Нью-Йорк. Розвиток авіації в Угорщині не зупинявся, і в аеропорту з'являлися нові удосконалення. За прогнозами зростання пасажиропотоку в новому тисячолітті двох терміналів із загальною пропускною спроможністю в 4 млн пасажирів на рік буде недостатньо. Будівництво терміналу 2B почалося в 1997 році. Нова будівля площею понад 30 тис. кв. м, була введена в експлуатацію 8 грудня 1998 року. Новий термінал 2В може приймати 3,5 млн пасажирів на рік, сім стоянок літаків знаходяться безпосередньо поруч з терміналом і обладнані телетрапами, крім того, є ще п'ять віддалених стоянок.
У січні 2002 року почався новий етап в історії аеропорту Будапешта. Після ліквідації Директорату авіації та аеропортів з'явилися дві нові організації: HungaroControl для контролю і експлуатант аеропорту Budapest Airport Zrt.
8 грудня 2005 року 75 %-ву частку в підприємстві аеропорту Феріхедь, а також права на експлуатацію протягом 75 років за 464,5 млн угорських форинтів (близько 2,1 млн доларів США) Придбала BAA PLC. 6 червня 2007 року ВАА продала свою частку в аеропорту Феріхедь консорціуму німецьких аеропортів HOCHTIEF (HTA).
У 2011 році аеропорт Феріхедь був перейменований в аеропорт Ференца Ліста, в ознаменування 200-річчя композитора.
ТерміналиРедагувати
В аеропорту Ференца Ліста три головних термінали: 1, 2А і 2В, а також невеликий термінал для авіації загального призначення. Планується будівництво нового вантажного терміналу. Перехід між терміналами 2А і 2В здійснюється пішки. У старий 1 Термінал, який знаходиться далі, ходять автобуси.
30 березня 2008 року всі аеропорти Угорщини долучилися до Шенгенської угоди. Всі рейси в країни Шенгену виконуються через Термінал 2A, інші — 2B та 1 Термінал приймає лоу-кост перевізників, в ньому потоки пасажирів розділені.
Термінал 1 (зачинений)Редагувати
З 1 вересня 2005 року Термінал 1 використовується лоу-кост-авіакомпаніями. Термінал був модернізований і приведений у відповідність до сучасних вимог, однак при цьому його будівля є одним з найкращих зразків архітектурного модернізму не тільки в Угорщині, але й в усій Європі. Будівля Терміналу 1 несхожа на жоден будинок аеропорту в світі, вона побудована у вигляді літака.
Термінал 2AРедагувати
2A Термінал (спочатку — 2 Термінал, в 1998 році перейменований) було відкрито 1 листопада 1985 року, він обслуговував рейси Малєв, але з 30 березня 2008 року він обслуговує напрямки в країни Шенгенської угоди.
Термінал 2BРедагувати
Сполучений з терміналом 2А, він є окремим терміналом; був відкритий 8 грудня 1998 року. Обслуговує напрямки, що входять і не входять в Шенгенську зону.
Авіакомпанії і напрямкиРедагувати
ПасажирськіРедагувати
Прим.: ↑ : Рейс з Пекіна в Будапешт зупиняється в Мінську, але рейс з Будапешта в Пекін йде без зупинок. Air China не має права локального руху на секторі Мінськ — Будапешт .[17]
ВантажіРедагувати
| Авіакомпанія | Пункт призначення |
|---|---|
| ASL Airlines Belgium | Амстердам, Льєж, Мюнхен, Нюрнберг, Відень |
| Cargolux | Алмати, Баку, Гонконг, Люксембург, Тайбей-Таоюань |
| CityLine Hungary | Белград |
| DHL Aviation під керуванням EAT Leipzig |
Бергамо, Брюссель, Бухарест-Анрі Коанда, Кельн/Бонн, Лейпциг/Галле |
| Farnair Hungary | Базель/Мюлуз, Кельн/Бонн |
| FedEx Feeder під керуванням ASL Airlines Ireland |
Париж-Шарль де Голль, Відень |
| Qatar Airways Cargo | Доха, Прага |
| Silver Air | Клуж-Напока |
| Solinair | Відень |
| Swiftair | Нюрнберг |
| Turkish Airlines Cargo | Стамбул-Ататюрк, Бориспіль |
| UPS Airlines | Кельн/Бонн, Прага |
СтатистикаРедагувати
| Рік | Пасажирообіг | Вантажообіг (тонн) | Авіатрафік |
|---|---|---|---|
| 2017 | 13.097.239 | 127.145 | 102.747 |
| 2016 | 11.441.999 | 112.142 | 96.141 |
| 2015 | 10.298.963 | 91.422 | 92.294 |
| 2014 | 9.155.961 | 89.987 | 86.682 |
| 2013 | 8.520.880 | 92.112 | 83.830 |
| 2012 | 8.504.020 | 93.123 | 87.560 |
| 2011 | 8.920.653 | 106.595 | 109.949 |
| 2010 | 8.190.089 | 82.638 | 105.507 |
| 2009 | 8.095.367 | 62.870 | 109.811 |
| 2008 | 8.443.053 | 73.155 | 117.876 |
| 2007 | 8.597.137 | 85.567 | 124.298 |
| 2006 | 8.266.677 | 88.189 | 126.947 |
| 2005 | 7.932.765 | 73.033 | 126.359 |
| 2004 | 6.392.807 | 79.273 | 111.753 |
| 2003 | 5.022.538 | 65.884 | 88.471 |
| 2002 | 4.482.695 | 46.477 | 77.941 |
| 2001 | 4.594.875 | 45.212 | 81.166 |
Головні пункти призначенняРедагувати
.svg){kind=small}
Річний обсяг перевезеньРедагувати
| Місяць | Пасажири[18] | Зміна (2014—2015) | Кумулятивно |
|---|---|---|---|
| 01 | 626,195 | ▲ 12.8 % | 626,195 |
| 02 | 599,803 | ▲ 13 % | 1,225,998 |
| 03 | 743,031 | ▲ 12.1 % | 1,969,029 |
| 04 | 840,486 | ▲ 10.8 % | 2,809,515 |
| 05 | 895,299 | ▲ 10.9 % | 3,704,814 |
| 06 | 966,297 | ▲ 11.8 % | 4,671,111 |
| 07 | 1,081,528 | ▲ 14.3 % | 5,752,639 |
| 08 | 1,085,608 | ▲ 15 % | 6,838,247 |
| 09 | 1,017,506 | ▲ 16.2 % | 7,855,753 |
| 10 | 938,746 | ▲ 11.3 % | 8,794,499 |
| 11 | 758,417 | ▲ 10 % | 9,552,916 |
ТранспортРедагувати
ЗалізницяРедагувати
Угорські державні залізниці MAV забезпечують регулярні перевезення пасажирів між терміналом 1 і Західним вокзалом в Будапешті. Час у дорозі становить близько 25 хвилин, періодичність — 2-3 рейси на годину. Від Терміналу 1 до терміналів 2А і 2В можна доїхати на автобусі[19][20].
Автобуси, мікроавтобуси, шатлиРедагувати
З періодичністю 8-10 хвилин в центр міста відправляється автобус 200E. Від Аеропорту автобуси прямують до станції метрополітену[21][22].
Від аеропорту в центр міста також відправляються автобуси і 11-місні мікроавтобуси.
Автобуси-шатли Wizz Air курсують між центром міста і терміналом 1.
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста
ПриміткиРедагувати
- ↑ Owners of Budapest Airport Zrt.(Ltd.). © BUDAPEST AIRPORT. 2014-12-08. Архів оригіналу за 2015-01-06. Процитовано 2014-12-08.
- ↑ GENERAL TERMS AND CONDITIONS OF ADVERTISING SERVICES PROVIDED BY BUDAPEST AIRPORT ZRT. Архівовано 25 лютий 2012 у WebCite" (Archive) Budapest Airport. Retrieved on 25 February 2012.
- ↑ Centre for Aviation. CAPA. Процитовано 9 January 2018.
- ↑ Budapest Airport: szerény, de stabil növekedés 2013-ban. AIRportal.hu - Légiközlekedési és utazási hírportál. Процитовано 3 June 2015.
- ↑ «Cargo City construction at Budapest Airport Архівовано 6 березень 2012 у Wayback Machine..» Budapest Ferenc Liszt International Airport. Retrieved on 4 February 2012.
- ↑ PORTFOLIO.HU - Online Financial Journal. Процитовано 3 June 2015.
- ↑ Budapest Airport. Press release of Malév Zrt. Архів оригіналу за 26 червень 2015. Процитовано 3 June 2015.
- ↑ Dunai, Marton and Gergely Szakacs. «Rivals swoop in as Hungary's Malev stops flying.» Reuters. Friday 3 February 2012.
- ↑ Home. easyJet.com. Процитовано 2018-09-02.
- ↑ New routes from the UK. easyJet.com. Процитовано 9 August 2018.
- ↑ а б https://www.ch-aviation.com/portal/news/63062-israels-el-al-to-drop-up-budget-brand
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик
<ref>: для виносокJOON flight from Budapest to Parisне вказаний текст - ↑ Ammánba indít járatot Budapestről a Ryanair!. BUD FLYER. Процитовано 4 February 2018.
- ↑ https://www.ryanair.com/ie/en/
- ↑ http://www.flysas.com/
- ↑ http://airportal.hu/nantes-es-budapest-kozott-indit-jaratot-a-transavia/
- ↑ L, J (16 March 2015). Air China Adds Minsk / Budapest Service from May 2015. Airline Route. Процитовано 16 March 2015.
- ↑ Anna.aero database
- ↑ MÁV launches direct rail link to Ferihegy Airport Архівовано 20 березень 2008 у Wayback Machine., Caboodle, 2007-07-17
- ↑ Budapest Airport. Архів оригіналу за 24 лютий 2016. Процитовано 22 березень 2016.
- ↑ BKV.hu
- ↑ Index — Belföld — Húsvét után jön a nagykörúti káosz