Відкрити головне меню

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти[1] (англ. International Commission on Missing Persons, ICMP) — міжурядова організація, що займається проблемою осіб, що зникли безвісти внаслідок збройних конфліктів, порушень прав людини і стихійних лих. Головний офіс компанії знаходиться в Гаазі (Нідерланди). Комісія допомагає урядам в ексгумації масових поховань та ідентифікації осіб, зниклих безвісти, за ДНК[2], а також надає підтримку асоціаціям сімей зниклих безвісти і допомагає у створенні стратегій та установ для пошуку зниклих безвісти. В грудні 2014 року була підписана угода, яка заснувала комісію як «самостійну міжнародну організацію»: угода визначає Гаагу як місце розташування організації[3].

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти
Тип міжурядова організація
Розташування Гаага, Нідерланди

ІсторіяРедагувати

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (ICMP) була створена в 1996 році за дорученням президента Сполучених Штатів Америки Білла Клінтона — на саміті G7 в Ліоні (Франція). Метою створення було вирішення проблеми осіб, зниклих безвісти внаслідок різних конфліктів з 1991 по 1995 рік, що мали відношення до Боснії і Герцеговини, Республіки Хорватія та Югославії. Першим головою Міжнародної комісії став колишній держсекретар США Сайрус Венс, якого потім змінив на цьому посту американський сенатор Боб Доул; сучасним головою ICMP є Томас Міллер[en].

Хоча Комісія базувалася в Сараєво (Боснія і Герцеговина), вона здійснювала широкомасштабну діяльність, що розповсюджувалася на колишні зони конфліктів як на Західних Балканах, так і на Близькому Сході, а також, на райони, постраждалі від стихійних лих, зокрема, постраждалі від цунамі регіони Південної Азії і навіть американський штат Луїзіана (після урагану «Катріна»). У 2001 році, після атаки на Всесвітній торговий центр 11 вересня 2001 року, на прохання влади Нью-Йорка, Комісія направила у місто двох своїх провідних судових експертів.

В даний час організація має в своєму розпорядженні три центри судової експертизи, два з яких займаються ідентифікацією людських останків, пов'язаних з різаниною в Сребрениці; вони носять назви Podrinje Identification Project (PIP) та Lukavac Reassociation Centre (LKRC). Третій центр — Krajina Identification Project (KIP) — є основним об'єктом для впізнання останків, що належать до області Санський Мост і Прієдор. ICMP має офіси в Сараєво, Тузлі, Баня-Луці, Багдаді, Ербілі та Приштині. До кінця серпня 2011 року зусиллями ICMP за допомогою ДНК було ідентифіковано 16289 осіб з колишньої Югославії.

У червні 2008 року Філіппіни опинилися в зоні тайфуну «Франк», який забрав життя понад 1000 осіб. В цілях надання країні допомоги у впізнанні осіб, Інтерпол запропонував ICMP працювати спільно з ним, у зв'язку з чим вперше було підписано відповідну угоду (у листопаді 2007 року) про спільне реагування на надзвичайні ситуації.

МандатРедагувати

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти працює над забезпеченням співробітництва урядів та інших органів влади у виявленні осіб, зниклих безвісти внаслідок збройних конфліктів, інших бойових дій чи порушень прав людини, а також стихійних лих. ICMP також підтримує роботу інших організацій, заохочує участь громадськості в її діяльності і робить свій внесок в увічнення пам'яті зниклих осіб. Крім того, згідно зі своїм мандатом, організація допомагає урядам виконувати свої зобов'язання в галузі прав людини: як стосовно жертв, так і їхніх родичів, що залишилися в живих, а також «створює інституційний потенціал, який сприяє довгостроковій суспільній довірі».

СтруктураРедагувати

ICMP керується Радою комісарів, в яку входять: нинішній голова Томас Міллер (з травня 2011 року), Джим Кімсі (голова з 2001 по 2011 рік і почесний голова), Вім Кок, Алістер Берт, королева Йорданії Нур аль-Хусейн[ru], Кнут Воллебек, Рольф Екеус і Кароліна Барко. Попередніми членами були Боб Доул (голова з 1997 по 2001 рік) та Сайрус Венс (голова з 1996 по 1997).

Генеральний директор організації — Кетрін Бомбергер — була призначена комісарами ICMP в квітні 2004 року в якості основного виконавчого директора організації, що відповідає за керівництво та нагляд за всіма заходами та програмами у всіх галузях діяльності. 14 червня 2007 року Бомбергер отримала Орден Почесного легіону як «доказ уваги і визнання французького уряду за [її] роботу і виняткові досягнення ICMP».

Після спільних зусиль ICMP і Інтерполу з виявлення жертв тайфуну «Франк» президент Республіки Філіппіни Глорія Макапагал-Арройо нагородила Кетрін Бомбергер за «виняткову прихильність і видатні досягнення у пошуку та виявленні осіб, зниклих безвісти внаслідок стихійних лих або антропогенних катастроф».

ПриміткиРедагувати

  1. Прайтлер, 2015
  2. Butler, 2009, с. 407
  3. Morewitz, Colls, 2017, с. 172, 348, 383, 501, 545, 557

ЛітератураРедагувати

  • John M. Butler. Fundamentals of Forensic DNA Typing. — исправленное. — Academic Press, 2009. — 520 с. — ISBN 9780080961767.
  • Stephen J. Morewitz, Caroline Sturdy Colls. Handbook of Missing Persons. — Springer, 2017. — 585 с. — ISBN 9783319401997.
  • Прайтлер Б. Международные сообщества // Бесследно пропавшие… Психотерапевтическая работа с родственниками пропавших без вести. — АСТ, 2015. — 63 с. — (Современная психотерапия, Когито-Центр). — ISBN 978-3-89806-928-1.