Відкрити головне меню

Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)

Одна із класифікації ВООЗ

Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) (англ. International Classification of Functioning, Disability and Health, ICF) — це класифікація компонентів функціональності та обмеження життєдіяльності.

МКФ схвалена усіма 191 членами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) 22 травня 2001 року під час 54-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я[en][1]. Цьому схваленню передували дев'ять років заходів із перегляду, координованих ВООЗ. Початкову класифікацію  наслідків захворювань ВООЗ — Міжнародну класифікацію порушень, обмеження життєдіяльності та фізичних недоліків (англ. International Classification of Impairments, Disabilities, and Handicaps, ICIDH), було розроблено у 1980[2].

МКФ доповнює іншу класифікацію ВООЗ — Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду (МКХ), яка містить інформацію про діагнози та стан здоров'я, але не описує функціональний статус. МКХ та МКФ є ключовими класифікаціями Сім'ї міжнародних класифікацій ВООЗ WHO Family of International Classifications (WHO-FIC)[3]:3-4. Міністерство охорони здоров'я України впроваджує МКФ та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків (МКФ-ДП) в Україні для розвитку реабілітаційної медицини[4][5].

Зміст

ОглядРедагувати

МКФ складається з таких основних компонентів:

  • Функції та структура тіла (В — англ. Body)
  • Діяльність (А — англ. Activity, пов'язана із завданнями та діями індивіда) та участь (Р- англ. participation — залученість у життєву ситуацію)
  • Додаткова інформація щодо тяжкості та факторів зовнішнього середовища.

Функціонування та обмеження життєдіяльності розглядаються як комплексна взаємодія між станом здоров'я індивідуума та контекстними факторами навколишнього середовища, так і персональними факторами. Ця комбінація факторів та вимірів утворює «особу у її власному світі». МКФ розглядає ці виміри більше як динамічні, аніж лінійні чи статичні. Вона дозволяє визначати ступінь обмеження життєдіяльності, проте це не інструмент для вимірювання. Вона застосовується для всіх людей, незалежно від їхнього стану здоров'я. Мова МКФ є нейтральною щодо етіології, зосереджуючи акцент на функції, а не на стані чи захворюванні. Вона також ретельно розроблена для того, щоб бути відповідною у різних культурах, а також у вікових групах та статі, що робить її придатною для гетерогенного населення.

ПеревагиРедагувати

Існують значні переваги використання МКФ для пацієнтів, так і лікарів. Головною користю для пацієнтів є інтеграція фізичних, ментальних та соціальних аспектів стану їх здоров'я. Замість того, щоб зосередити увагу на діагнозі особи, у МКФ включені усі аспекти її життя(розвиток, участь та середовище). Діагноз мало що може сказати про функціональні можливості людини. Діагнози важливі для визначення причини та прогнозу. Проте для планування та реалізації втручань частіше використовується інформація про обмеження функцій[6]. Після того, як реабілітаційна команда усвідомить повсякденну діяльність, у якій клієнт зобов'язаний брати участь, може бути використана послідовність вирішення проблеми на основі МКФ. Наприклад, спочатку аналізують щоденну діяльність та визначають функціональні можливості пацієнта. Ця інформація потім використовується для визначення на скільки можна покращити можливості пацієнта терапією та на скільки можна змінити середовище для покращення продуктивність пацієнта[7].

МКФ допоможе працівникам реабілітаційної сфери не лише в поточній роботі з пацієнтами, але й для співпраці з іншими медичними спеціальностями, адміністраторами охорони здоров'я, людьми, що відповідають за політику в галузі охорони здоров'я.[8]. Усі елементи оперативно визначені з чітким описом, які з чіткістю та легкістю можуть бути застосовані до оцінок реального життя[9]. Мова МКФ сприяє кращій співпраці між вказаними групами людей.

Клінічна актуальністьРедагувати

Розуміння того, як захворювання впливає на функціонування людини, дає змогу краще планувати послуги, лікування та реабілітацію осіб з інвалідністю або хронічними захворюваннями. МКФ створює більш інтегроване розуміння здоров'я, що формує вичерпний профіль індивіда, а не фокусується на хворобі чи інвалідності[10]. Використання МКФ передбачає акцент на сильних сторонах окремих осіб, надання допомоги індивідам задля ефективнішої інтергації в суспільне життя за допомогою втручань, спрямованих на підвищення їх можливостей, та врахування факторів середовища та їх індивідуальних факторів, які можуть заважати їх участі. Кваліфікатори: кваліфікатори ICF «можуть бути краще перекладені клінічно, оскільки рівень функціонування спостерігається в стандартизованому або клінічному середовищі та в повсякденному середовищі»[11]. Кваліфікатори підтримують стандартизацію та розуміння функціонування в міждисциплінарній оцінці. Вони дозволяють усім членам команди кількісно оцінити масштаб проблем, навіть у тих сферах функціонування, де певний з них не є фахівцем[12]. Без кваліфікаторів коди не мають внутрішнього значення. Погіршення або обмеження кваліфікується з 0 (немає проблеми; 0-4%), 1 (помірна проблема: 5-24%), 2 (середня проблема: 25-49%), 3 (Тяжка проблема: 50-95%) до 4 (Повна проблема: 96-100%). Фактори навколишнього середовища визначаються кількісно у вигляді від'ємних чи додатних величин, що вказує на ступінь впливу навколишнього середовища як бар'єр або сприятливий фактор[13]. Кваліфікатори можуть описати і ефективність лікування. Можна інтерпретувати зменшення оцінки кваліфікатора як збільшення функціональних можливостей пацієнта.

Базові набориРедагувати

Базові набори МКФ (англ. ICF Core Sets) можуть слугувати опорною схемою та практичним інструментом для ефективної класифікації та опису функціонування пацієнта. Ці набори можуть використовуватися в контексті безперервного догляду та в процесі оцінки зміни стану здоров'я. Класифікація ICF включає понад 1400 категорій, які обмежують її використання в клінічній практиці[14]. Клініцисту потрібно витрачати багато часу на використання основного обсягу МКФ з його пацієнтами. Необхідна лише частина категорій. Як правило, 20% кодів можуть пояснити 80% відмінностей, що спостерігаються на практиці[15]. Базові набори МКФ містять якнайменше категорій, проте стільки, скільки необхідно для опису рівня функціонування пацієнта. Передбачається, що використання базових наборів МКФ підвищить міжоцінкову надійність при кодуванні клінічних випадків, адже використовуватимуться лише відповідні категорії для конкретного пацієнта. Оскільки всі відповідні категорії перелічені в Основному наборі МКФ, його використання в міждисциплінарних оцінках запобігає медичних працівників від можливості пропустити важливі аспекти функціонування.

В УкраїніРедагувати

27 грудня 2017 уряд розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1008-р затвердив план заходів із впровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків[16]. Згідно з розпорядженням вродовж 2018 — 2019 років центральні органи виконавчої влади мають вжити відповідних заходів для впровадження МКФ та МКФ-ДП.

Міністерство охорони здоров'яРедагувати

МОЗ України 23 березня 2018 року наказом № 552 затвердило план заходів Міністерства охорони здоров’я України з виконання плану заходів із впровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків. Відповідно до цього наказу:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF). World Health Organization. 22 July 2016. 
  2. International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF). National Center for Health Statistics. 24 January 2008. Архів оригіналу за 10 May 2009. 
  3. Towards a Common Language for Functioning, Disability and Health: ICF (PDF). Geneva: World Health Organization. 2002. 
  4. МОЗ впроваджує у систему реабілітації міжнародну класифікацію функціонування. Урядовий портал. 19.12.2016. Процитовано 07.09.2017. 
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1008-р «Про затвердження плану заходів із впровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків».
  6. Lollar, Donald J.; Simeonsson, Rune J. (August 2005). Diagnosis to function: classification for children and youths. Developmental and Behavioral Pediatrics 26 (4): 323–330. doi:10.1097/00004703-200508000-00012. 
  7. Bornman, J. (4 February 2004). The World Health Organization’s terminology and classification: application to severe disability. Disability and Rehabilitation 26 (3): 182–188. PMID 14754630. doi:10.1080/09595230020029365. 
  8. Stucki, G.; Ewert, T.; Cieza, A. (20 November 2002). Value and application of the ICF in rehabilitation medicine. Disability and Rehabilitation 24 (17): 932–938. PMID 12523361. doi:10.1080/09638280210148594. 
  9. Üstün, T.B.; Chatterji, S.; Bickenbach, J.; Kostanjsek, N.; Schneider, M. (3 June 2003). The International Classification of Functioning, Disability and Health: A new tool for understanding disability and health. Disability and Rehabilitation 25 (11-12): 565–571. PMID 12959329. doi:10.1080/0963828031000137063. 
  10. Hemmingsson, Helena; Jonsson, Hans (September 2005). An occupational perspective on the concept of participation in the international classification of functioning, disability and health – some critical remarks. The American Journal of Occupational Therapy 59 (5): 569–576. doi:10.5014/ajot.59.5.569. 
  11. Reed, Geoffrey M.; Lux, Jayne B.; Bufka, Lynn F.; Trask, Christine; Peterson, David B.; Stark, Susan; Threats, Travis T.; Jacobson, John W. та ін. (May 2005). Operationalizing the International Classification of Functioning, Disability and Health in Clinical Settings (PDF). Rehabilitation Psychology 50 (2): 122–131. doi:10.1037/0090-5550.50.2.122. «The Capacity and Performance qualifiers as outlined in the ICF Activities and Participation section may be best translated clinically as the levels of functioning seen in a standardized or clinic setting (Capacity) and in everyday environments (Performance).» 
  12. Rauch, A.; Cieza, A.; Stucki, G. (September 2008). How to apply the International Classification of Functioning Disability and Health (ICF) for rehabilitation management in clinical practice. European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine 44 (3): 329–342. PMID 18762742. 
  13. World Health Organization. (2001). International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF). Geneva: Author.
  14. Arlinger, M.; Stamm, T.A.; Pisetsky, D.S.; Yarboro, C.H.; Cieza, A.; Smolen, J.S.; Stucki, G. (April 2006). ICF core sets: how to specify impairment and function in systemic lupus erythematosus. Lupus 15 (4): 248–253. PMID 16686267. doi:10.1191/0961203306lu2298xx. 
  15. Ustün, B.; Chatterji, S.; Kostanjsek, N. (July 2004). Comments from WHO for the Journal of Rehabilitation Medicine special supplement on ICF core sets. Journal of Rehabilitation Medicine (Suppl. 44): 7–8. PMID 15370741. doi:10.1080/16501960410015344. 
  16. Устінов О.В. (09.01.2018). Затверджено план заходів із впровадження Міжнародної класифікації функціонування (оновлено). Український медичний часопис. Процитовано 03.03.2018. 
  17. Наказ МОЗ України від 23 березня 2018 року № 552 «Про затвердження плану заходів Міністерства охорони здоров’я України з виконання плану заходів із впровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків»

ПосиланняРедагувати