Міжклітинний простір (МП; лат. Spatium intercellulare) — простір між клітинними мембранами в тканинах багатоклітинних організмів. Іншими словами, це простір поза клітинами, який заповнений тканинною рідиною і позаклітинним матриксом. Натомість простір всередині клітини називають внутрішньоклітинним простором.

Властивості ред.

Клітинна мембрана (а в рослин також і клітинна стінка) є бар'єром між двома клітинними просторами з дуже різними хімічними середовищами. У більшості організмів натрій-калієвий насос (Na+/K+-АТФаза) забезпечує високий рівень натрію і низький рівень калію поза клітинами. Серед іншого, це необхідно для збудливості клітини.

Міжклітинний простір поділяється на внутрішньосудинний простір (intravascular compartment; від лат. vas «судина»), який міститься всередині камер серця, кровоносних і лімфатичних судин, і позасудинний простір (extravascular compartment).

Міжклітинний простір містить метаболіти, іони, білки та багато інших речовин, які впливають на функціонування клітин. Наприклад, за допомогою міжклітинного простору нейромедіатори передаються від клітини до клітини, а гормони транспортуються до клітинних рецепторів. Інші активні поза клітиною білки — це травні ферменти.

Термін «міжклітинний» також використовується стосовно міжклітинної рідини, якої в організмі людини міститься близько 15 літрів. Трансцелюлярна рідина, яка входить до складу МП, міститься у плевральній, очеревинній та перикардіальній порожнинах, а також у спинномозковій рідині, задній камері ока, сечовивідних шляхах і травній системі.

Характер міжклітинного простору дуже впливає на міцність і гнучкість тканин, а також на транспортування води, поживних речовин і сигналів між клітинами.

  • У рослин і грибів значну частину міжклітинного простору складають клітинні стінки. Заповнені повітрям простори, які виникають між клітинами, називають міжклітинниками. Сукупність позаклітинних просторів у рослині називається апопластом.
Див. також: Third space

Література ред.

  • Schmidt, Lang (Hrsg.): Physiologie des Menschen: Mit Pathophysiologie. Springer, Berlin; 30. Auflage 2007. ISBN 978-3540329084.
  • Klaus D. Mörike, Eberhard Betz, Walter Mergenthaler: Biologie des Menschen. 15. Auflage. Nikol Verlag, Hamburg 2001, ISBN 3-937872-55-8.
  • Peter Sitte, Elmar Weiler, Joachim W. Kadereit, G. Neuhaus, Uwe Sonnewald: Lehrbuch der Botanik für Hochschulen. 36. Auflage. Spektrum Akademischer Verlag, Heidelberg 2008, ISBN 978-3-8274-1455-7.

Посилання ред.