Мєстечкін Яків Гершкович
Мєстечкін Яків Гершкович (1916—2009) — радянський і український кінооператор, режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2004)[1].
Мєстечкін Яків Гершкович | |
---|---|
Народився | 30 жовтня 1916 Одеса |
Помер | 4 жовтня 2009 (92 роки) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР Україна |
Діяльність | кінооператор, кінорежисер, кінематографіст |
Alma mater | Всесоюзний державний інститут кінематографії |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | Національна спілка кінематографістів України |
Нагороди | |
Біографія
ред.Народ. 30 жовтня 1916 р. в Одесі в родині службовця. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1940).
Учасник Німецько-радянської війни.
Його фронтові репортажі увійшли до фільмів: «Народні месники», «День війни» (1943), «Комсомольці» (1944), «Перемога на Півночі» (1945), «Велика Вітчизняна» (1979, 20 а).
З 1945 р. — оператор Української студії хронікально-документальних фільмів.
Нагороджений орденами Вітчизняної війни II ст., Червоної Зірки, Грамотою Президії Верховної Ради України, медалями.
Був членом Національної Спілки кінематографістів України.
Фільмографія
ред.- «Іван Кожедуб»
- «Україна відроджується»
- «Кубок СРСР з футболу»
- «Спартакіада суворовців»
- «Нафтовики Борислава»
- «Першість СРСР з акробатики» (1955)
- «Змагання на кубок СРСР з гімнастики» (1957)
- «Відкриття республіканської виставки передового досвіду» (1958)
- «Земля Київська» (1958)
- «Назустріч життю» (1960)
- «Земля Донецька — море житейське» (1961, у співавт.)
- «Василь Дрокін»
- «Ми — з одного загону»
- «Десята ювілейна» (1962, Диплом Міжнародного кінофестивалю)
- «Суворовці» (1963)
- «Слово про генерала» (1964)
- «Золотий дубль» (1966)
- «Лише шість секунд» (1966, сцен., реж. і оп., Приз І Всесоюзного фестивалю спортивних фільмів, Москва)
- «Кубок дружби» (1969, співавт. сцен., реж.)
- «Орлятко» (1969, автор сцен., реж.)
- «Вище, дальше, скоріше» (1969)
- «Україна спортивна» (№ 6, 1971, II Премія V Всесоюзного фестивалю, Тбілісі, 1972)
- «Україна спортивна» (1972, Диплом IV Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів, Одеса, 1972)
- «Кубок» (1974, Диплом V Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів, Таллінн, 1974)
- «Іра, Ірочка, Ірина…»
- «В небі тільки аси» (1977, авт., оп.)
- «Київські адреси Ульянових» (1978)
- «Сила, мужність, грація» (1981)
- «Автомобіль і навколишнє середовище» (1987)
- «Коні, чудо коні» (1989)
- «Самбо — українська прем'єра» (1993) та ін.
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України № 381/2004 від 31.03.2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій міста Києва». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
- ↑ Прощание с мастером. Умер Яков Местечкин|СТБ — Вікна-Новини (6 жов. 2009). Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
Література
ред.- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 397—398 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 409 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 104;
Посилання
ред.- http://fakty.ua/110785-frontovoj-kinooperator-yakov-mestechkin-quot-ot-smerti-menya-spaslo-otsutstvie-pugovicy-na-zadnem-karmane-bryuk-quot [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/pozdravlyaem,_vy_opozdali_na_sobstvennye_pohorony.html [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://gazeta.zn.ua/SOCIETY/na_voyne_ego_hranila_lyubov_pamyati_frontovogo_operatora_yakova_mestechkina.html [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]