Мухарів

село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області

Му́харів — село в Україні, у Берездівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 644 осіб.

село Мухарів
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Громада Берездівська сільська громада
Основні дані
Населення 644
Площа 2,16 км²
Густота населення 298,15 осіб/км²
Поштовий індекс 30043
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°32′35″ пн. ш. 27°08′50″ сх. д. / 50.54306° пн. ш. 27.14722° сх. д. / 50.54306; 27.14722Координати: 50°32′35″ пн. ш. 27°08′50″ сх. д. / 50.54306° пн. ш. 27.14722° сх. д. / 50.54306; 27.14722
Середня висота
над рівнем моря
212 м
Водойми річка Корчик
Місцева влада
Адреса ради 30053, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Берездів, вул. Богдана Хмельницького, 50
Карта
Мухарів. Карта розташування: Україна
Мухарів
Мухарів
Мухарів. Карта розташування: Хмельницька область
Мухарів
Мухарів
Мапа
Мапа

CMNS: Мухарів у Вікісховищі

Географія ред.

Село розташоване на правому березі річки Корчик.

Історія ред.

В 1577 році був замковим селом корецького ключа князів Корецьких, від нього перейшов до Любомирських, потім до Нікі Щепановської.

В середині 19 століття в селі було 157 жителів, 1001 десятин селянської та 674 двірської землі. В кінці 19 століття було там 152 будинки і 914 жителів, дерев'яна церква 1763 року, церковно-приходська школа діяла з 1842 року.

За переписом 1911 року до великої земельної власності належало 527 десятин.

У 1906 році село Берездівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 40 верст, від волості 10. Дворів 153, мешканців 910[1].

У часи СРСР в селі була центральна садиба колгоспу ім. Ватутіна. Обробляється 1,4 тис. га орної землі. Виробничий напрям колгоспу — рільництво та м'ясо-молочне тваринництво. За високі показники у виробництві м'яса, молока і цукрової сировини нагороджені орденами і медалями ЗО колгоспників, у тому числі орденом Леніна — голова колгоспу Л. А. Олізарко. У 1940 році колгосп був занесений до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки за врожай цикорію — 153 цнт з кожного гектара.

Станом на 1970 рік в Мухареві працювала восьмирічна школа, клуб, бібліотека. Діяв фельдшерсько-акушерський пункт, була відкрита майстерня ремонту і пошиття взуття та одягу. У селах Мухареві і Улянівці під час війни діяла підпільна група, частина якої приєдналася до місцевих партизанських загонів.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[3]

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 737 осіб, з яких 318 чоловіків та 419 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 639 осіб[5].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 99,84 %
російська 0,16 %

Символіка ред.

Затверджена в жовтні 2015 р. рішенням сесії сільської ради.

Герб ред.

Щит перетятий зазублено. У верхньому лазуровому полі летить срібний лелека з червоним дзьобом і лапами та чорним оперенням; нижнє золоте покрите стільниками, на яких червоний кетяг калини з двома зеленими листками. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «МУХАРІВ» і дата «1568».

Лелека — символ рідного дому. Золоті стільники — символ працелюбності, а також бджільництва, яки славиться село; окрім того, символ назви села, позаяк «мухи» — місцева назва бджіл. Калина — символ України. Корона означає статус населеного пункту[джерело?].

Прапор ред.

Квадратне полотнище складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг — синьої і жовтої, розділених зазублено. На верхній смузі летить білий лелека з червоним дзьобом і лапами та чорним оперенням; нижня покрита стільниками, на яких червоний кетяг калини з двома зеленими листками[джерело?].

Примітки ред.

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 лютого 2020.
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література ред.

Посилання ред.