Відкрити головне меню

Му́ріно (рос. Мурино, можливо, від фін. Muurola) — місто[1] у Всеволожському районі Ленінградської області, адміністративний центр Мурінського сільського поселення. Розташоване на межі Санкт-Петербурга і Ленінградської області.

село Муріно
рос. Мурино
Церковь Св.Великомученицы Екатерины в Мурино.jpg
Церква святої Катерини (Муріно)
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ленінградська область
Муніципальний район Всеволозький район
Код ЗКАТУ: 41212828001
Код ЗКТМО: 41612428101
Основні дані
Час заснування: можливо, в 12 ст.
Перша згадка: 17 ст. ( 1676 р. )
Завойоване Московією/Росією на початку 18 ст. у шведів
Статус села з село року
Населення 5.235 осіб (2009)
Площа 13,36 км²
Поштові індекси 188662
Телефонний код +7 81370
Географічні координати: 60°02′45″ пн. ш. 30°26′55″ сх. д. / 60.04583333336077544° пн. ш. 30.44861111113877783° сх. д. / 60.04583333336077544; 30.44861111113877783Координати: 60°02′45″ пн. ш. 30°26′55″ сх. д. / 60.04583333336077544° пн. ш. 30.44861111113877783° сх. д. / 60.04583333336077544; 30.44861111113877783
Часовий пояс UTC+4
Влада
Адреса Муріно, Всеволозький район,Ленінградська область, Росія, 188662
Карта
Муріно (Росія)
Муріно
Муріно


Муріно у Вікісховищі?

Чисельність населення в останній час досить стабільна: за даними перепису 2002 року вона становила 5 тисяч чоловік, на 2007 рік — 4958 чоловік, на 1 січня 2009 року — 5235 чоловік.

Є важливим транспортним вузлом. В селищі розташовані:

Зміст

ІсторіяРедагувати

Муріно було засноване на початку XVIII ст. переселенцями з Муромського повіту. В 1712 році село Муріно було подаровано Петром I барону П. П. Шафірову. Після відправлення Шафірова на заслання в 1723 році землі були передані в казну, а потім — генерал-майору І. Д. Дмітрієву-Мамонову. З 1749 по 1917 саме село та обширні навколишні землі належали графам Воронцовим. В 1843 році по ініціативі князя М. С. Воронцова село стало місцем своєрідного експерименту по відміні кріпацької залежності. В Муріно збереглась і сьогодні діє православна церква Святої Великомучениці Катерини (1790, архітектор Н. А. Львов). Недалеко від неї на Кооперативній вулиці знаходиться Мурінське кладовище.

15 квітня 2019 року Муріно стало містом.[1]

Топоніми, які відносяться до МуріноРедагувати

Від назви населеного пункту отримав свою назву Мурінський струмок (він є фактичною межею між північною і південною частинами новобудов Калінінського району Санкт-Петербурга).

В 1887 році були також затверджені назви 1-го Мурінського і 2-го Мурінського проспектів. Вони знаходяться досить далеко від самого Муріно (в районі станцій метро «Лісова» та "Площі Мужності "), проте їх назви пов'язані з колишньою Великою Мурінською дорогою, яка вела до Муріно.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Карточка документа. pub-sed.lenreg.ru. Процитовано 2019-05-16.