Мурахолюб рудочеревий
| Мурахолюб рудочеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
;_Pedra_d%27Antas_reserve,_Lagoa_dos_Gatos,_Pernambuco,_Brazil.jpg) Самець рудочеревого мурахолюба
;_Pedra_d%27Antas_reserve,_Lagoa_dos_Gatos,_Pernambuco,_Brazil.jpg) Самиця рудочеревого мурахолюба
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Terenura sicki Teixeira & Gonzaga, 1983[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мурахолю́б рудочеревий[3] (Terenura sicki) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[4]. Ендемік Бразилії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 9,5-10,5 см, вага 6,5-7 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина голови, шия і задня частина спини чорні, поцятковані білими смугами. Решта верхньої частини тіла чорна, легко поцяткована білими смужками, на плечах білі плями. Крила чорні з білими краями, покривні пера поцятковані білими плямками, стернові пера чорнуваті. Горло і решта нижньої частини тіла біла. У самиць спина і надхвістя іржасті, голова смугаста, попелясто-чорна, нижня частина тіла руда, горло і верхня частина грудей охристі, груди з боків смугасті. Дзьоб довгий, прямий, сірий.
Поширення і екологія ред.
Рудочереві мурахолюби мешкають на північному сході Бразилії, в штатах Алагоас і Пернамбуку. Вони живуть у верхньому ярусі вологих атлантичних лісів, переважно на висоті від 400 до 700 м над рівнем моря. Зустрічаються парами, часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, зокрема жуками і тарганами. Сезон розмноження триває з жовтня по березень.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція рудочеревих мурахолюбів становить від 50 до 250 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Terenura sicki.
- ↑ D.M. Teixeira & L.P. Gonzaga. A new antwren from northeastern Brazil. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 103, ss. 133–135, 1983.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 26 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |