Вікіпедія

Мун Чже Ін

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мун.

Мун Чже Ін (кор. 문재인, 文在寅, Mun Jaein, Mun Chaein; нар. 24 січня 1953) — корейський правник і політик, голова парламенту, президент Республіки Корея з 10 травня 2017 [4] [5] [6] [7] до 10 травня 2022.[8] [9]

Мун Чже Ін
кор. 문재인
кор. 文在寅
Прапор
Прапор
 12-й Президент Південної Кореї
10 травня 2017 — 9 травня 2022
Попередник: Хван Кьо Ан
Наступник: Юн Сок Йоль
 
Народження: 24 січня 1953(1953-01-24)[1][2] (71 рік)
Кодже, Південна Кьонсан, Південна Корея
Країна: Південна Корея
Релігія: католицька церква[3]
Освіта: Універсітет Кьонхі, Namhang Elmentary Schoold, Gyeongnam Middle Schoold і Kyungnam High Schoold
Партія: Democratic Party of Korea
Батько: Moon Yong-hyungd
Мати: Kang Han-okd
Шлюб: Kim Jung-sookd
Діти: Moon Joon-yongd і Moon Da-hyed
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Походження та навчання ред.

Мун Чже Ін народився 24 січня 1953 року на острові Коджедо[10]. Його батько був біженцем з Північної Кореї, евакуйованим із його рідного міста Хамхин у грудні 1950 року під час Корейської війни при відступі військ ООН під ударами китайської армії. Мун Чже Ін навчався в середній школі Кьоннам у Пусані, яка вважається однією з найпрестижніших шкіл за межами Сеула.

Вступив до університету Кьонхі, де спеціалізувався на бакалавраті з юриспруденції. Був заарештований і виключений з університету, коли організував студентський протест проти конституції Юсін. Під час служби в армії у складі десантних військ командування силами спеціальних операцій сухопутних військ Республіки Корея (південнокорейських сил спеціального призначення), брав участь у конфлікті в Пханмунджомі 1976 року[11].

Юридична практика ред.

Після служби в армії склав державний іспит на право займатись юридичною практикою та був прийнятий до інституту підготовки судових кадрів. Попри те, що Мун Чже Ін був другим за успішністю на своєму курсі, він не отримав дозволу працювати суддею через участь в організації студентських протестів, тому обрав професію адвоката.

Ставши адвокатом, співпрацював з майбутнім президентом Республіки Корея Но Му Хьоном[12]. Вони залишалися друзями до смерті Но Му Хьона 2009 року.

Мун Чже Ін працював старшим радником з цивільних питань та з питань громадянського суспільства Адміністрації президента Південної Кореї. Був головою Адміністрації президента Південної Кореї.

Громадська діяльність ред.

  • Голова комісії з прав людини Спілки юристів Пусана
  • Голова філії організації «Юристи за демократичне суспільство» в Пусані та провінції Кьонсан-Намдо
  • Постійний член Пусанської демократичної цивільної ради
  • Постійний член організації «Народний рух за демократію»
  • Професор Корейського національного університету океанології
  • Голова правління Фонду Но Мухьона
  • Член Національних зборів Республіки Корея 19-го скликання від муніципального округу Сасангу міста Пусан.

Творчість ред.

  • Опублікував мемуари «Доля Мун Чже Іна», які стали бестселером.

Політична діяльність ред.

В 2012—2016 роках був депутатом Національних зборів Республіки Корея 19-го скликання від муніципального округу Сасангу міста Пусан.

Вибори 2012 року ред.

В 2012 році був висунутий кандидатом від опозиції під час президентських виборів, але, набравши 48 % голосів, поступився Пак Кин Хє, доньці колишнього авторитарного президента Пак Чон Хі, яка представляла на виборах правлячу партію Сенурі.

Вибори 2017 року ред.

У дострокових виборах Президента Південної Кореї після імпічменту Пак Кин Хе, призначених на 9 травня 2017 року, Мун Чже Ін був зареєстрований як кандидат від Демократичної партії Тобуро.

Екзит-поли прогнозували, що він набере 41,4 % голосів виборців[13][14].

За остаточними даними Національної виборчої комісії Республіки Корея, Мун Чже Ін заручився підтримкою 13 423 800 голосів виборців, що становить 41,08 %. Представник консервативної Партії вільної Кореї Хон Чжун Пхе набрав 24,03 % голосів (7,85 млн виборців), а кандидат від Народної партії Ан Чхоль Су — 21,41 % голосів. Явка на виборах склала 77,2 %[15].

Примітки ред.

  1. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ https://www.catholictimes.org/article/article_view.php?aid=279481
  4. ↑ South Korea's presidential election (PDF). European Parliamentary Research Service. May 2017. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022. Процитовано 11 травня 2022. Moon Jae-in, a liberal politician and a leading Minjoo (Democratic Party) personality, leads the polls and is the prospective next President of South Korea.
  5. ↑ China's Moon Jae-in sworn in vowing to address North. BBC News (en-GB) . 10 травня 2017. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 13 травня 2017.
  6. ↑ Kwon, K. J.; Boykoff, Pamela; Griffiths, James. South Korea election: Moon Jae-in declared winner. CNN. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
  7. ↑ Moon Jae-in: South Korean liberal claims presidency. BBC News (en-GB) . 9 травня 2017. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 13 травня 2017.
  8. ↑ Kim, Eun-Joong (10 травня 2022). 尹 대통령, 0시 임기 시작… 국군통수권 이양 받아. 조선일보 (кор.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  9. ↑ Lee, Jeong-Ho (9 травня 2022). Prosecutor Who Took Down President Now Running South Korea. Bloomberg. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
  10. ↑ 문재인은 누구…대선 패배 극복하고 제1야당 대표로. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
  11. ↑ [[https://web.archive.org/web/20161009153323/http://news1.kr/articles/?932327 Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] [전문] 문재인 민주통합당 대선 후보, 6차 방송연설]
  12. ↑ [[https://web.archive.org/web/20161009161329/http://biz.chosun.com/site/data/html_dir/2015/02/08/2015020801798.html Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] [프로필] 문재인, 노무현의 친구에서 제1야당 대표로 — Chosunbiz — 프리미엄 경제 파워]
  13. ↑ Экзит-поллы: на выборах президента в Южной Корее лидирует кандидат от Демократической партии. NEWSru.com. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 9 травня 2017.
  14. ↑ Чиквин, Анатолий (9 травня 2017). Экзит-поллы: Мун Чжэ Ин победил на выборах президента Южной Кореи. TJournal (рос.). Процитовано 9 травня 2017.
  15. ↑ У Південній Кореї новий президент. Голос України (ua) . Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 11 травня 2017.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мун_Чже_Ін&oldid=37749868