Мунджамьон

Правитель Когурьо

Мунджамьон (кор. 문자명, 文咨明, Munja-myeong, Munja-myŏng; пом. 519) — корейський ван, двадцять перший правитель держави Когурьо періоду Трьох держав.

Мунджамьон


21-й Тхеван Когурьо
491 — 519
Попередник: Чансу
Наступник: Анжан
 
Народження: 5 століття
Смерть: 519
Країна: Когурьо
Релігія: буддизм
Батько: Jodad
Діти: Анжан і Анвон

БіографіяРедагувати

Був сином спадкоємця престолу, сина вана Чансу, Джоди, який помер раніше за свого батька[1], тому 491 року, після смерті Чансу, трон зайняв Мунджамьон.

За свого правління Мунджамьон підтримував і розвивав дипломатичні зв'язки з Північною Вей, Південною Ці та Лян[2]. Користуючись дружніми стосунками з північними сусідами, ван Когурьо продовжив зміцнювати свою владу на Корейському півострові[3].

494 року до Когурьо було приєднано рештки держави Пуйо, яка припинила своє існування під ударами кочових племен мохе[3]. Тим часом посилився союз Пекче та Сілли в їхній спільній боротьбі проти Когурьо[4][5]. Зокрема 505 року Пекче, мобілізувавши близько 3 000 вояків, здійснила напад на кордони Когурьо. Наступного року Мунджамьон завдав удару у відповідь, однак успіху не мав через голод, що спалахнув у його країні[4].

Подібно до свого діда ван Мунджамьон підтримував буддизм у Когурьо, який прийшов до країни ще за правління вана Сосуріма[2].

Помер 519 року, після чого трон зайняв його старший син Анжан[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Chong-uk, Yi (2005). Koguryŏ-ŭi yŏksa. Seoul: Kimyŏngsa. с. 369–370. ISBN 9788934917625. 
  2. а б Jin Gwan (2008). The history of accepting Buddhism during Goguryeo (Korean). Seoul: Kyŏngsŏwŏn. с. 291–304. ISBN 9788992062787. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 11 травня 2020. 
  3. а б Sin, Hyŏng-sik (2003). The History of Goguryeo (高句麗史) (кор.). Seoul: Ehwa yŏja taehakkyo. с. 227. ISBN 9788973005284. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 11 травня 2020. 
  4. а б Pak, Yŏng-gyu (2008). The annals of Goguryeo in one hand (кор.). Seoul: Ungjin Tatk'ŏm. ISBN 9788901047508. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 11 травня 2020. 
  5. Kim, Bushik (1145). Samguk Sagi (三國史記) (вид. 卷第二十六 百濟本紀 第四). Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 11 травня 2020.