Муляр Руслан Станіславович

полковник Служби безпеки України, командир групи відділу Центру спеціальних операцій «А» Управління СБУ в Тернопільській області

Русла́н Станісла́вович Муляр (24 січня 1975(19750124), м. Тернопіль, Українська РСР, СРСР — 26 травня 2018, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — полковник Служби безпеки України, командир групи відділу Центру спеціальних операцій «А» Управління СБУ в Тернопільській області.

Муляр Руслан Станіславович
 Полковник СБУ
Загальна інформація
Народження 24 січня 1975(1975-01-24)
Тернопіль, УРСР
Смерть 26 травня 2018(2018-05-26) (43 роки)
Кримське, Луганська область, Україна
Поховання Микулинецький цвинтар
Громадянство Україна Україна
Alma Mater ТНЕУ, НА СБУ
Військова служба
Роки служби 2001—2018
Приналежність Україна Україна
Рід військ  СБУ
Формування
Війни / битви
Командування
командир групи відділу ЦСО «А» УСБУ в Тернопільській області
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
Зовнішні відеофайли
 МУЛЯР РУСЛАН СТАНІСЛАВОВИЧ на YouTube // Національна академія СБ України, 25 серпня 2018

Біографія ред.

Народився 1975 року в місті Тернополі, в родині службовців. За іншими даними в с. Ангелівка Тернопільського району[1]. Навчався у тернопільській середній школі № 20, у єдиному в Тернополі спеціальному спортивному класі. Займався легкою атлетикою, виконав норматив кандидата в майстри спорту. Неодноразовий переможець та призер всеукраїнських та обласних юніорських змагань, у 1992 році був членом збірної України з легкої атлетики. Займався також десятиборством, грав у футбол. 1994 року одружився. У 1997 закінчив Тернопільську академію народного господарства (нині — Західноукраїнський національний університет) за спеціальністю «Облік і аудит».

У 1997—1998 роках проходив строкову військову службу в прикордонних військах: в/ч 9932 (м. Івано-Франківськ, Навчальний центр), в/ч 9960 (м. Хмельницький, Академія прикордонних військ) та в/ч 1478 (м. Кременчук, Полтавська область, 23-й аеромобільний прикордонний загін).

Після демобілізації працював у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Медобори» (с. Великі Гаї Тернопільського району).

Служба в СБУ ред.

У березні 2001 року розпочав службу в Управлінні СБУ в Тернопільській області, з лютого 2003 служив у відділі Центру спеціальних операцій «Альфа». 2004-го отримав перше офіцерське звання. У 2006 році навчався в Національній академії СБУ, де пройшов курс спеціальної підготовки. У вільний час захоплювався футболом, був голкіпером та капітаном футбольної команди тернопільського УСБУ. У складі збірних команд Тернопільщини здобував численні перемоги в спортивних змаганнях, в тому числі в чемпіонатах України серед учасників АТО.

З початком російської збройної агресії проти України виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції. У жовтні 2014 року призначений командиром групи тернопільського відділу ЦСО «А», загалом пройшов 8 ротацій в зоні проведення АТО та операції Об'єднаних сил. За професіоналізм, героїзм та доблесть був неодноразово нагороджений відомчими відзнаками.

У травні 2018 року присвоєне звання полковника.

Загинув 26 травня 2018 року близько 17:45 під час виконання бойового завдання в районі села Кримське і Бахмутської траси, — поблизу окупованого села Жолобок, — внаслідок обстрілу групи співробітників СБУ з ворожої БМП-1. Разом із ним загинув прапорщик Юрій Журавльов, ще один спецпризначенець дістав важке поранення[2].

Похований 29 травня на Микулинецькому цвинтарі Тернополя, на Алеї слави. На церемонії прощання був присутній голова СБУ Василь Грицак[3][4][5].

Залишились дружина Ольга Богданівна, двоє синів-близнюків Олександр і Станіслав 2007 р.н., донька Наталія 1995 р.н. та онука.

У листопаді 2018 року родина загиблого офіцера СБУ отримала трикімнатну квартиру у новобудові Тернополя[6].

Нагороди та звання ред.

За доблесть і самовідданість, виявлені при виконанні службового обов'язку, Указом Президента України від 02.06.2018 № 158 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[7];

Нагороджений відзнаками керівництва Служби безпеки України та Управління, у томі числі медалями «За сумлінну службу», медаллю ЦСО «А» СБУ та медаллю «За службу Україні», відзнаками голови Тернопільської ОДА.

Рішенням сесії Тернопільської міської ради у серпні 2018 року присвоєне звання «Почесний громадянин Тернополя»[8].

Примітки ред.

  1. Муляр Руслан Станіславович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 квітня 2024.
  2. У Луганській області загинули двоє співробітників СБУ [Архівовано 28 травня 2018 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт СБУ, 27 травня 2018
  3. Тернопіль на колінах зустрів Руслана Муляра [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.] // «20 хвилин. Тернопіль», 27 травня 2018
  4. У Тернополі прощалися із загиблим працівником СБУ Русланом Муляром (фото) [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Тернопільська ОДА, 28 травня 2018
  5. На панахиді за Русланом Муляром — тисячі людей [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.] // «20 хвилин. Тернопіль», 28 травня 2018
  6. Сім'я загиблого на Луганщині Руслана Муляра отримала нове житло (фото) [Архівовано 17 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Тернопільська ОДА, 17 листопада 2018
  7. Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 515 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Муляру Руслану Станіславовичу (посмертно)».
  8. Звання «Почесний громадянин Тернополя» присвоїли п'ятьом городянам [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада, офіційний сайт, 17 серпня 2018

Джерела ред.

Посилання ред.