Мультиплексування (англ. multiplexing) — передача даних багатьох сигналів через один канал зв'язку[1]. Може здійснюватись через розподіл сигналів в часі, за частотою або кодом.[1]

Схема мультиплексування

Працює передавання через мультиплексор, і демультиплексор. (В дуплексі ці пристрої називають лише мультиплексорами, а так і є найчастіше).

Приклад мультиплексера — USB інтерфейс. Він може підключати до 128 пристроїв через хаб.

Інверсне мультиплексування

ред.

Інверсним мультиплексуванням (inverse MUX, IMUX) називається процес розбиття потоку даних на декілька повільніших потоків, з метою передавання їх одночасно по кількох повільних лініях. Різниця між інверсним мультиплексором і демультиплексором полягає у тому, що вихідні потоки у першому випадку взаємозалежні, а у другому — незалежні один від одного.[джерело?] Інверсний мультиплексор, таким чином, є протилежністю до мультиплексора: перший розділяє один високошвидкісний потік на множину повільних, а другий навпаки, об'єднує множину повільніших потоків у один швидкісний.

Прикладом є Інверсне мультиплексування ATM[en], де ATM-потік передається по множині з'єднань T1 або E1.

Див. також

ред.

Зноски

ред.
  1. а б Tannenbaum, 2011, с. 125.

Література

ред.
  • Tanenbaum, Andrew S. (2011). Computer networks (вид. 5th). Boston: Prentice Hall. ISBN 978-0-13-2126953.