Музика Максим Іванович

Макси́м Іва́нович Музи́ка (* 1979) — український громадський активіст; учасник російсько-української війни.

Музика Максим Іванович
 Капітан-лейтенант
Загальна інформація
Народження1979(1979)
Київ
Громадянство Україна
Військова служба
Приналежність Україна
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»

Життєпис

ред.

Народився в Києві 1979 року. Брав активну участь у подіях Майдану, став відомим тим, що під час гарячої фази Революції Гідності відкрив безкоштовні курси самозахисту для журналістів та активістів.[1]

Під час окупації Криму їздив по півострову, допомагаючи заблокованим українським військовим. З березня по серпень 2014 року був активним волонтером. Брав участь у створенні волонтерського об'єднання «Народний тил».

З 1 серпня 2014 року добровільно пішов на фронт і відразу потрапив на штурм Савур-Могили у складі добровольчої розвідгрупи Героя України Ігоря Гордійчука.

В жовтні 2014 року під час перебування в новому терміналі Донецького аеропорту потрапив в об'єктив фотокореспондента Los Angeles Times Сергія Лойка. Його фото використало Міністерство оборони України в рекламній кампанії мобілізації. Також став прототипом одного з героїв роману «Аеропорт» Сергія Лойка, а саме Антона Скерцо.

На початку 2015 року був мобілізований як офіцер запасу і до кінця квітня 2016 року виконував завдання на фронті як командир групи спеціального призначення 73-го МЦСО. Дістав поранення. Нагороджений державною нагородою — медаллю «Захиснику Вітчизни» та відзнакою Генштабу «Учасник АТО».

Випустив збірку поезій «Тихотворения» (2016), а також книгу «Саур-Могила: военные дневники» (2016).

Згаданий у книгах «Є-люди», «Фантомная боль», а також у документальних фільмах «Позывной Диверсант», «В зоне АТО», «Рубиконы войны».

Примітки

ред.
  1. Центр Боевых Искусств "АйКиКами" (1 березня 2014), Про Курс Самооборони - Максим Музика (Центр Ай Кі Камі), архів оригіналу за 8 лютого 2017, процитовано 31 січня 2017

Джерела

ред.