Музей Рези Аббасі

Музей Рези Аббасі (перс. موزه رضا عباسی‎) — музей в Тегерані, Іран. Розташований в районі Сейєд Хандан[2]. Музей названо на честь Рези Аббасі, відомого художника періоду Сефевідів[3].

Музей Рези Аббасі Pictogram infobox palace.png
Reza Abbasi Museum (15).jpg
Координати: 35°44′26″ пн. ш. 51°26′47″ сх. д. / 35.7407750° пн. ш. 51.4465167° сх. д. / 35.7407750; 51.4465167
Тип національний
Країна Flag of Iran.svg Іран
Розташування Тегеран, Іран
Адреса вулиця Шаріяті 972, перед мостом Сейєд Хандан[1]
Засновано 1977
Режим роботи всі дні, крім п'ятниць та офіційних свят, з 9 00 до 17 00 восени та взимку і з 9 00 до 18 00 навесні та влітку. Виставкові зали і бібліотека відкриті навіть у п'ятницю.
Вартість 25000 ріал для іноземних туристів і 2500 ріал для громадян Ірану, безкоштовно для володарів ID організації "Друзі
культурної спадщини"
Сайт rezaabbasimuseum.ir
Музей Рези Аббасі. Карта розташування: Іран
Музей Рези Аббасі
Музей Рези Аббасі (Іран)

CMNS: Музей Рези Аббасі у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Спочатку будівля музею була виставковим залом меблів і домашніх декорацій. Завдяки цікавій архітектурі та зручному розташуванню вона привернула увагу тогочасних офіційних осіб, які викупили її у власника. Музей офіційно розпочав роботу у вересні 1977 року за підтримки Фарах Пехлеві[4], але був закритий у листопаді 1978-го. Відновив роботу рік по тому, з деякими змінами інтер'єру та розширенням виставкової площі. Його знову закрили 1984 року через певні внутрішні труднощі й відкрили рік по тому. Зрештою вп'яте музей відчинив свої двері після оновлення 4 лютого 2000. Нині музей перебуває під наглядом Організації культурної спадщини, народних ремесел і туризму[2][5][6].

КолекціїРедагувати

Виставлені на показ колекції цього музею дуже різноманітні й містять артефакти створені від 2 тисячоліття до н. е. до початку 20 століття, тобто кінця правління Каджарів. Порядок огляду систематизований за часом створення. Завдяки цьому, оглядаючи колекцію відвідувачі можуть прослідкувати розвиток іранського мистецтва, їхньої культури та цивілізації. Така диспозиція унікальна з-поміж інших музеїв Ірану. Серед об'єктів, виставлених у цьому музеї, є речі зроблені з обпаленої глини, металу та каменю від доісторичних часів, а також кераміка, металеві предмети, текстиль, лакований живопис, рукописи та ювелірні вироби ісламського періоду.[2][5][6].

Предмети розміщені в трьох різних залах, які відрізняються тематично:

  • Доісламський період — розміщені на третьому поверсі. Серед цих предметів є золотий ритон епохи Ахеменідів, а також срібний посуд часів Сасанідів. Крім цієї зали на третьому поверсі розміщена бібліотека.
  • Артефакти створені після прийняття ісламу — розміщені на другому поверсі.
  • Предмети живопису та каліграфії — розміщені на першому поверсі. Найдавніший експонат цієї частини — аркуш із копії шахнаме дамут 7-го століття хіджри[7].

Відділ реставрації та зберіганняРедагувати

Відділ реставрації та зберігання складається з двох лабораторій і майстерні, в якій відбувається реставрація творів живопису, виробів з металу і рукописних книг. Ця майстерня є однією з найбільш просунутих в Ірані. Там відновлюють не тільки роботи, які належать музею, але й надіслані з інших музеїв.

БібліотекаРедагувати

Бібліотека музею містить понад 10,000 перських, англійських, французьких та німецьких книг про історію іранського мистецтва, археологію та класичний живопис[2][5]. Також бібліотека виписує більш ніж 50 іранських журналів і 60 зарубіжних.

Відділ публікаційРедагувати

Відділ публікацій видав багато різноманітних довідників про мистецтво та історію Ірану[5].

Навчальні курсиРедагувати

Є також різні навчальні курси в музеї, такі як креслення, каліграфія, акварель і олійний живопис[2][5][6].

Колекція срібних монетРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. نشانی در وب سایت رسمی موزه. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 березня 2015. 
  2. а б в г д Архівована копія. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 7 березня 2015. 
  3. Iranian Tours. Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 7 березня 2015. 
  4. Pahlavi, Farah. ‘An Enduring Love: My Life with The Shah. A Memoir’ 2004
  5. а б в г д Official Website. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 7 березня 2015. 
  6. а б в Iran Chamber Society. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 березня 2015. 
  7. https://web.archive.org/web/20130513223857/http://hamshahrionline.ir/details/75297 (перс.)