Музей-криївка УПА (Басівка)

Музей-криївка УПА — музей, що розташований у селі Басівка Пустомитівського району Львівської області. Знаходиться на території Лапаївського лісництва в кварталі 38. Офіційне посвячення музею-криївки було 7 вересня 2014 році. На відкритті були присутні духовенство, представники влади, представники лісової галузі та ветерани визвольного руху.

Музей-криївка УПА Pictogram infobox palace.png
49°47′53″ пн. ш. 23°54′20″ сх. д. / 49.79806° пн. ш. 23.90556° сх. д. / 49.79806; 23.90556Координати: 49°47′53″ пн. ш. 23°54′20″ сх. д. / 49.79806° пн. ш. 23.90556° сх. д. / 49.79806; 23.90556
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Басівка, Пустомитівський район , Львівська область, Україна Україна
Відкрито 7 вересня 2014
Музей-криївка УПА (Басівка). Карта розташування: Україна
Музей-криївка УПА (Басівка)
Музей-криївка УПА (Басівка) (Україна)

ІсторіяРедагувати

Саме на цьому місці 16 серпня 1955 року відбувся бій між упівцями і загоном НКВД. Сили були не рівні. Чисельна перевага загону карателів дала можливість оточити село потрійним кільцем. Група упівців складалася з трьох чоловік: командира Гнатіва Михайла (псевдо «Скорий»), Янкевича Степана (псевдо «Крук»), Кулик Володимири (псевдо «Андрійка»). Повстанці не мали жодної можливості на прорив і не мали права на швидку загибель, бо треба було знищити архівні матеріали УПА. «Скорий» і «Крук» тримали оборону, а «Андрійка» спалювала документи. Співробітники НКВС, побачивши що повстанці живими не здадуться, позакидали їх гранатами. «Скорий» загинув, а «Крука» і «Андрійку» поранених і непритомних забрали у «Тюрму на Лонцького».

До схованки упівців, які створили тут підпільну типографію, це укриття використовувалося бійцями польсько-української війни 1918—1919 рр. Криївка була знайдена у 1970-х роках лісниками, однак солдати усе розібрали.

У ніч з 1 на 2 січня 2017 року музей згорів. Криївка згоріла повністю. Ймовірною причиною пожежі став навмисний підпал. Правоохоронці крім умисного підпалу, розглядали і необережне поводження з вогнем та порушення правил пожежної безпеки.[1]

Директор музею-криївки Іван Попович впевнений, що займання не могло виникнути під землею. «На мою думку, зверху через віддушини, яких у нас шість, залили якусь горючу речовину і підпалили. Вважаю, що не випадково такий інцидент стався у ніч з 1 на 2 січня, коли націоналісти святкують 108-у річницю з дня народження голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери», — розповів прес-службі ВО «Свобода» директор музею-криївки.

У 2019 році музей відновлено і він продовжує працювати.

ОписРедагувати

Сучасна криївка відбудована й облаштована за описом Володимири Кулик на прізвисько Андрійка, яка свого часу жила у схованці і була в ній у час бою 1955 році. Навколо криївки проглядаються зарослі лінії оборони, а всередині розміщені експонати періодів польсько-української та Першої світової воєн, які точилися в околицях.

Сама схованка складається з двох основних приміщень, між якими прокладено тунель завдовжки 30 м. Одна кімната була розрахована для проводу повстанців, в іншій вели документацію жінки-друкарки (до 1952 року). Сьогодні тут зберігаються каганці, піч, друкарські машинки та побутові речі повстанців; також відтворені дворівневі ліжка-нари.

У тунелі розміщена міні-каплиця, одним з експонатів якої є «Молитовник українського народу» (1947 року видання). Цілком новим приміщенням стала музейна кімната криївки, де розміщені накази на нагордження упівців та фото з зображенями нагород, є брошурка «Літопис УПА», стенд з буфонами-грошима, світлини та листи Андрійки тощо.

Криївка стала місцем для фільмування — тут знімалися кінострічки «Останній бій в Басівці», «Історія однієї криївки», фільми про головокомандуючого УПА Василя Кука, січового стрільця Дмитра Вітовського. На цьому місці зафільмований цікавий сюжет про ставлення упівців до куріння та акоголю.

ПриміткиРедагувати

  1. Під Львовом дощенту згорів музей-криївка УПА на сайті YouTube // ТСН. — 2016. — 3 січня.

ПосиланняРедагувати