Відкрити головне меню

Мочков Олександр Борисович

український політик, народний депутат

Олександр Борисович Мочков (нар. 27 травня 1981) — політик, тричі депутат Масандрівської селищної ради, народний депутат України VII скликання. [2][3] Кандидат наук з державного управління. Державний службовець першого рангу.

Олександр Мочков
Oleksandr Mochkov 2013 Vadim Chuprina(1).jpg
Народився 27 травня 1981(1981-05-27) (38 років)
Хмільник, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність Політик
Alma mater Національна академія державного управління при Президентові України (НАДУ)
Науковий ступінь кандидат наук
Посада Народний депутат України[1]
Військове звання Офіцер запасу
Партія Позапартійний
Раніше партія УДАР
Конфесія православ'я
Сторінка в Інтернеті mochkov.com.ua/ua

ЖиттєписРедагувати

Народився 27 травня 1981 року у Хмільнику Вінницької області, 1998 року закінчив середню школу № 11, у Ялті.[4]

2003 — закінчив Ялтинський інститут менеджменту за спеціальністю «фінанси» та здобув кваліфікацію «магістр фінансів».

2003 — у Кримському інституті економіки та господарського права, Кримському центрі підготовки фахівців фондового ринку склав іспит і атестований як фахівець з питань торгівлі цінними паперами.

Того ж року пройшов військову підготовку на військовій кафедрі Київського політехнічного інституту у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації. Склав присягу 5 липня 2003 року. Офіцер запасу.

2008 — закінчив Національну академію державного управління при Президентові України у Києві та здобув другу вищу освіту, за фахом «магістр державного управління».

З 2013-го — навчання в аспірантурі у Національній академії державного управління при Президентові України.

Після російської анексії Криму самопроголошена «влада» півострову включила Мочкова до списку осіб, яким заборонено в'їзд на територію півострова.[5]

20 серпня 2015 року Мочков став одним з 87 осіб, яким МЗС України анулювало дипломатичні паспорти.[6] 2016 року покинув партію УДАР і працював разом із Міхеілом Саакашвілі над створенням його політичної партії.[7]

Трудова діяльністьРедагувати

  • 2003 — експерт сектору вексельного обігу корпоративного бізнесу.
  • 2004—2005 — провідний економіст відділу карткових продуктів корпоративних клієнтів у Ялтинській філії «Приватбанку».
  • 2005 — юрисконсульт у ПП «Каскад».
  • 2005—2006 — фінансовий директор у ТОВ «ЕВАС-Альянс».
  • 2007—2012 — приватний підприємець.
  • 2008—2012 — засновник та директор ТОВ «Кримінвест груп ХХІ століття».
  • 2009—2014 — президент «Ялтинського Центру соціальних та політичних досліджень».

ПолітикаРедагувати

2002—2012 — депутат трьох скликань Масандрівської селищної ради АРК[8]. В селищній раді Масандри Олександр працював в депутатській комісії з землеустрою. У 2006 році був обраний як член партії «Європейська столиця»[9], однак наступного року ввійшов до депутатської групи «Регіони України», створеної з метою підтримки Партії регіонів на парламентських виборах 2007[10]. Згодом став головою кримської республіканської парторганізації партії УДАР[11].

З 12 грудня 2012 — нардеп України VII скликання, обраний за загальнодержавним багатомандатним округу від партії УДАР Віталія Кличка, № 33 у списку. Мав 44 підлеглих помічників.[12]

  • Заступник голови Тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань Криму.
  • Секретар Комітету ВРУ з питань інформатизації та інформаційних технологій.

Протягом цього часу у Криму було відкрито 18 громадських приймалень, у яких постійно велась робота з мешканцями півострова. Всього до громадських приймалень звернулось 2569 осіб, в основному за юридичними консультаціями і щодо питань оформлення пільг, матеріальної допомоги, пенсій, земельних ділянок.

2014 — кандидат в нардепи, від партії БПП «Солідарність», № 97 у списку. До 2014 р. — член партії «УДАР» та голова Кримської республіканської організації. 2014 — довірена особа кандидата на пост президента Порошенка у виборчому окрузі № 159.

2015 — радник Міністра соціальної політики України на громадських засадах.

З 28 жовтня 2015 року і донині — помічник-консультант народного депутата України. Всього був помічником у трьох нардепів:[13]

З 2016 року член ініціативної групи по створенню політичної платформи «Хвиля», член номінаційного комітету. 

Діяльність VII скликанняРедагувати

12 грудня 2012 року Мочков був обраний нардепом України 7-го скликання. У Криму було відкрито 18 приймалень, де Олександр особисто проводив прийоми.

2013 року Мочков боровся за те, щоб ради усіх рівнів ухвалили рішення, які б забезпечили персональне голосування депутатів та введення сенсорної кнопки. Блокування ВРУ продовжували і у вихідні дні та вночі. Двотижневе блокування президії парламенту допомогло Верховній Раді ввести зміни в закон про Регламент, які мали б забезпечити персональне голосування.

За зміни до регламенту проголосувало 339 народних депутатів з 350 зареєстрованих.

ВласністьРедагувати

Згідно з офіційною декларацією, 2011 року Олександр не отримав жодного прибутку[14], сім'я Мочкова мала дохід в розмірі 56 790 грн, в тому числі 1560 грн «матеріальної допомоги».[15] Нардепу належить квартира площею 35,4 м2, членам сім'ї — п'ять земельних ділянок площею 770, 425, 100, 561 і 586 м2, а також будинок площею 459 м2, дві квартири площею 49,4 і 35,4 м2.[16]

У членів сім'ї є три автомобілі: Lexus GS 350 2008 року випуску, Acura MDX (2008)[17], Subaru Legacy 2007 року і ВАЗ 2121 1986 року[18].

КритикаРедагувати

Мати Мочкова отримала земельну ділянку в Масандрівській селищній раді, батько отримав земельну ділянку площею 0,06 га на колишньому персиковому полі, яке було відібрано у комбінату Массандра. Дозвіл на передачу землі було видано Масандрівської сільрадою.[19][20]

На ділянці почалось будівництво п'ятиповерхової будівлі площею 5 тис. м². Згодом дружина Мочкова також отримала ділянку, яка знаходиться поруч із ділянкою батька. Брат Мочкова Микола (за документами безробітній)[21] теж отримав ділянку від Масандрівської сільради, там було побудовано дерев'яний будинок площею 500 м2. На прохання прокоментувати отримання землі членами сім'ї Олександр відповідає відмовою.[18]

ЄвромайданРедагувати

Пан Мочков брав участь у подіях на Майдані в 2013—2014 роках, працюючи народним депутатом від фракції «УДАР», виступав за відставку уряду та Януковича. Виступав за дострокові парламентські вибори та перевибори президента[22].

Допомагав кримським активістам на Євромайдані. 7 грудня 2013 року на центральній площі Сімферополя проводив акцію — «Крим підводься!».

РодинаРедагувати

  • Дружина Мочкова Лілія
  • Доньки Анна-Марія (2009) і Анастасія-Вікторія (2014).

Спорт, захопленняРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 2017-01-21. 
  3. Мочков Олександр Борисович | Народний депутат України VII скликання. www.whoiswho.in.ua (ru). Процитовано 2017-01-21. 
  4. Олександр Мочков: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (uk). Процитовано 2017-01-21. 
  5. Кримська влада опублікувала список українців - персон нон грата. ЛIГА.Новости. 2014-03-27. Процитовано 2017-01-21. 
  6. МЗС відібрало диппаспорти в Азарових, Єфремова і ще 87 осіб. Українська правда. Процитовано 2017-01-21. 
  7. Труднощі амбіцій. Чому молоді політики не можуть домовитися про єдину партію. Українська правда. Процитовано 2017-01-21. 
  8. Олександр Мочков: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (uk). Процитовано 2017-10-23. 
  9. Список депутатов Массандровского поссовета 5-го созыва. www.aq-media.info (ru). Процитовано 2017-10-23. 
  10. В Массандровском поссовете депутаты свободно переходят из группы в группу и не создали ни одной фракции. www.aq-media.info (ru). Процитовано 2017-10-23. 
  11. За спиной у Кличко. Анализ предвыборного списка партии УДАР. ЛIГА.Новости. 2012-08-22. Процитовано 2017-10-23. 
  12. Посіпаки: Мочков Олександр Борисович, помічники народного депутата України. posipaky.info (uk). Процитовано 2017-01-21. 
  13. Посіпаки: Мочков Олександр Борисович, помічник народного депутата. posipaky.info (uk). Процитовано 2017-01-21. 
  14. Блеск и нищета кандидатских деклараций (ru). Процитовано 2017-10-23. 
  15. Декларація за 2011 рік. 
  16. "Найбідніші" депутати в Раді живуть на стипендію дітей та їздять у громадському транспорті. ТСН.ua. Процитовано 2017-01-21. 
  17. Декларація 2017. 
  18. а б Мочков Александр Борисович - Досье на LB.ua. LB.ua. Процитовано 2017-01-21. [недоступне посилання з липень 2019]
  19. Земельный магнат из команды Кличко. Кто представляет в Крыму известные политические партии - Информационный портал "События Крыма". Новости Крыма онлайн, новости Симферополя, новости Севастополя и регионов Крыма; политические, экономические, социальные статьи о Крыме. 2013-03-15. Процитовано 2017-01-21. 
  20. Земельный магнат из команды Кличко. Кто представляет в Крыму известные политические партии. www.sobytiya.info (ru). Процитовано 2017-01-21. 
  21. Кто он, стыдобушка крымского «Удара»? ». ktelegraf.com.ru (ru). Процитовано 2017-01-21. 
  22. Перелік людей, які зникли, загинули або були затримані на Євромайдані. ВолиньPost (en). Процитовано 2017-01-21.