Відкрити головне меню

Мохнате

село в Турківському районі Львівської області України

Мохна́те — село у Карпатах на березі річки Стрий Турківського району. Населення — близько 300 осіб (110 дворів). Є центром Мохнатської сільської ради, якій ще підпорядковується село Матків.

село Мохнате
The village Mohnate (Lviv region).JPG
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Турківський район
Рада/громада Мохнатська сільська рада
Код КОАТУУ 4625585701
Основні дані
Засноване 1679
Населення 306
Площа 2,3 км²
Густота населення 133,04 осіб/км²
Поштовий індекс 82563
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 48°55′49″ пн. ш. 23°08′18″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 23.13833° сх. д. / 48.93028; 23.13833Координати: 48°55′49″ пн. ш. 23°08′18″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 23.13833° сх. д. / 48.93028; 23.13833
Середня висота
над рівнем моря
696 м
Водойми Стрий, Сможанка, Мохнате
Місцева влада
Адреса ради 82500, Львівська обл., Турківський р-н, с. Мохнате, тел. 5-53-15
Карта
Мохнате. Карта розташування: Україна
Мохнате
Мохнате
Мохнате. Карта розташування: Львівська область
Мохнате
Мохнате
Мохнате. Карта розташування: Турківський район
Мохнате
Мохнате
Мапа

Мохнате у Вікісховищі?

Зміст

ГеографіяРедагувати

Розташоване за 38 км від найближчої залізничної станції Нижня Яблунька і за 44 км від райцентру Турка.

Селом протікає потік Мохнате.

ІсторіяРедагувати

Перша письмова згадка про поселення датована 1593 роком[1].

До Другої світової війни населення складало до 800 осіб.

За час нацистської окупації розстріляно або закатовано 25 селян, 75 осіб відправлено остарбайтерами на примусову роботу до Німеччини.

У Радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 29 селян, 14 з них загинули.

У межах примусової колективізації після війни в селі створено відділення нижньогуснянського радгоспу «Карпати».

ЦеркваРедагувати

Церква належить до УГКЦ. На вершині високого горба у центрі села на цвинтарі стоїть дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці. Вона збудована 1902 року й числиться у реєстрі пам'яток архітектури національного значення. Церква тридільна, має триверху будова, зведена на підмурівку. Храм належить до неоукраїнського стилю, а її проектантом був Василь Нагірний. До квадратної нави зі сходу прилягає гранчастий вівтар, а з заходу — прямокутний бабинець. При вівтарі з півдня і півночі розташовані прямокутні захристя. Останні є гранчастими на другому ярусі, вкриті п'ятисхилими дахами.

При бабинці з заходу розташований невеликий присінок, вкритий окремим двосхилим дахом. Низькі світлові восьмерики, що виростають з трьох зрубів, вкриті шоломовими банями з сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни надопасання і восьмериків оббиті гофрованою бляхою, підопасання ошальовані вертикальними дошками.

Поруч з храмом стоїть його дзвіниця, зведена того ж 1902 року. Вона теж входить до пам'яток архітектури національного значення. Дзвіниця триярусна, квадратна в плані, вкрита восьмибічним стіжком. Перший ярус — зрубний, два інші — стовпові.

ГосподарствоРедагувати

Місцеве відділення радгоспу у радянські часи мало 978 га сільгоспугідь, з них 410 га орної землі та 730 га лісів. Спеціалізація — вирощування льону, картоплі, м'ясо-молочне тваринництво.

Соціальна сфераРедагувати

Народний дім, бібліотека (5700 книг), ФАП, поштове відділення.

УродженціРедагувати

  • Кривецький Ігор Ігорович — український політик правого спрямування. Народний депутат України 7-го скликання. Член фракції ВО «Свобода».

ПриміткиРедагувати

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 695

ПосиланняРедагувати