Олена Чаплинська
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Мотрона Хмельницька (пол. Motrona Chmielnicka, уроджена Олена Чаплинська, пол. Helena Czaplińska — 1651) — руська шляхтянка. Відомо, що Мотрона була дружиною двох видатних чоловіків — Данила Чаплинського і Богдана Хмельницького. При хрещенні отримала нове ім'я — Мотрона[1].
Мотрона (Олена) Чаплинська | |
---|---|
Псевдо | Олена (при хрещенні) |
Народилася | невідомо Україна |
Померла | 1651 Чигирин ·повішення |
Країна | Річ Посполита |
Місце проживання | Чигирин |
Діяльність | військовослужбовиця |
Конфесія | римо-католичка, православна |
У шлюбі з | Данило Чаплинський Богдан Хмельницький |
Життєпис
ред.На сьогодні біографія Мотрони Чаплинської залишається для дослідників відкритим питанням, оскільки невідомо, коли та де вона народилася, ким були її батьки й чому вона перебралася на територію Чигирина. Однак припускають, що вона родом із сім'ї польської шляхти. До того ж варто зауважити, що ім'я Олена використовується істориками для метафоричності, через те, що саме польські вчені почали порівнювати Мотрону з Єленою Прекрасною. Однак це порівняння вказувало не так на вроду Чаплинської, як на трагічну жіночу долю[2].
1647 року чигиринський підстароста Данило Чаплинський — ворог Хмельницьких — за відсутності Богдана здійснив напад на його хутір у Суботові, побив сина Хмельницького. За Літописом Граб'янки влада відхилила судову скаргу Хмельницького, а його самого Чаплинський замкнув у в'язниці за підозрою в підготовці козацького бунту. Лише за заступництва Чаплинської Богдан був випущений на волю і скористався цим для втечі на Запоріжжя.
Такий самий переказ про врятування Хмельницького з в'язниці завдяки молінням Чаплинської міститься в Літописі Самійла Величка. Автор вкладає у вуста Богдана такі компліменти на її адресу:
І коли б не допомогла своєю участю й проханням Чаплинська, ця розсудлива невинних людей жалібниця-Есфір, то не знаю, що б сталося від ворожого наклепу Чаплинського з моєю головою далі? .
28 грудня 1648 року Гетьман Хмельницький узяв шлюб із Чаплинською після того, як повернувся з-під Замостя. Єрусалимський патріарх Паїсій дав йому благословення на шлюб із Чаплинською. На цю знаменну подію прибули тоді до Києва посли з Москви, Семигроду, від султана, Молдавії, Волощини.
Хоча сам Богдан палко кохав Мотрону, його оточення (насамперед сини) бажало позбутися її. Серед старшини гетьманшу називали «ляшкою» і підозрювали у зв'язках із колишнім чоловіком Чаплинським. У травні 1651 року відомий своїм крутим норовом Тиміш Хмельницький під час перебування батька у поході стратив свою ненависну мачуху, повісивши її на воротах садиби. Про це так повідомляв 14 червня 1651 року шляхтич Кшицький:
Кажуть, Хмельницький наказав жінку свою повісити за те, що виявлено перехоплені листи Чаплинського до неї про те, щоб вона всі скарби закопала в землю, а самого Хмельницького отруїла.[3] |
Прямих доказів про зраду Мотрони немає. Можливо, звинувачення їй були сфабриковані старшинською опозицією, особисто Тимошем. Михайло Грушевський вказує, що Богдан Хмельницький перед битвою під Берестечком отримав відомості від Тимоша про нестачу коштів у козацькій скарбниці, доручив йому розслідувати цю справу. У результаті гетьманський син довів, що гроші вкрала його мачуха Мотрона та її потаємний коханець — управитель скарбниці. 20 травня 1651 року Богданові прийшло повідомлення, що Тимош стратив їх обох (повісив). Звістка про смерть Мотрони завдала Хмельницькому сильного душевного удару і, напевно, була однією з причин поразок козаків під Берестечком.[4]
Епізод подружньої зради, сама Мотрона залишаються предметом багатьох наукових і публіцистичних спекуляцій.
У кінематографі
ред.- Богдан Хмельницький (1941) — фільм режисера Ігоря Савченка
- Гетьман (2015) — фільм режисера Валерія Ямбурського
- Богдан-Зиновій Хмельницький (2006) — фільм режисера Миколи Мащенка (епізоди)
Примітки
ред.- ↑ Деколи зустрічається варіант — Гелена.
- ↑ Герей, Василь. Богдан Хмельницький:доля родини. На скрижалях. Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ Родина Богдана Хмельницького // Українська родина 2006. [Архівовано 8 січня 2009 у Wayback Machine.] Літописець Величко також повідомляє про повішення Мотрони Тимошем і відзначає «самовольність» дій останнього. Крім цього автор літопису, сумніваючись, датує цю страту після смерті гетьмана; див.: Величко С. Літопис / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К. : Дніпро, 1991. — Т. 1. — С. .
- ↑ ГрушевськийМ. Історія України-Руси. — Т. IX. — Розд. II. — С. 20.
Джерела та література
ред.- Величко С. В. Літопис. Т. 1 / Пер. з книжної української мови, В. О. Шевчука. — К. : Дніпро, 1991. — 371 с.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IX. — Розд. II. — С. 20.
- Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / Пер. зі староукр. — К. : Т-во «Знання» України, 1992, — 192 с.
- Літопис Самовидця / видання підготував Я. І. Дзира. — К. : Наукова думка, 1971. — 208 с. — С. 54.
- Пискун О. Гелена Чаплинська: міфи та реальність.
- Родина Богдана Хмельницького // Українська родина 2006.
Дружини Богдана Хмельницького |
Ганна Сомко | Мотрона (Олена) Чаплинська | Ганна Золотаренко |