Відкрити головне меню

Павло́ Іва́нович Мостови́й (26 квітня 1931(19310426), село Семенівка, тепер Барвінківського району Харківської області — 2 травня 2000, Москва) — український радянський партійний діяч, голова Держкомітету РМ УРСР по матеріально-технічному постачанню. Член Ревізійної комісії КПУ в 1971—1981 р. Член ЦК КПУ в 1981—1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р.

Мостовий Павло Іванович


 
Партія: КПРС
Народження: 26 квітня 1931(1931-04-26)
Барвінківський район, Харківська область
Смерть: 2 травня 2000(2000-05-02) (69 років) або 3 травня 2000(2000-05-03) (69 років)
Москва, Росія
Громадянство: СРСР
Нагороди:

БіографіяРедагувати

Народився у родині селянина-робітника. У 1937 році родина переїхала до міста Краматорськ Донецької області.

Закінчив Харківський автодорожній технікум.

У 1952—1953 р. — механік Прикульської лісозаготівельної дільниці, головний механік Томського енерголіспромгоспу тресту «Енерголіс» Міністерства електростанцій СРСР в Туганськом районі Томської області РРФСР. У 1953—1954 р. — інженер-контролер Пестовського авторемонтного заводу тресту «Енерголіс» Міністерства електростанцій СРСР в Новгородській області РРФСР.

У 1954—1955 р. — секретар Пестовського районного комітету ВЛКСМ Новгородської області.

Член КПРС з 1955 року.

У 1955—1956 р. — викладач автосправи і електротехніки в середніх школах № 14 і № 20 міста Краматорська Сталінської області.

У 1956—1959 р. — механік чавуноливарного цеху, начальник зміни сталеливарного цеху Старокраматорського машинобудівного заводу Сталінського раднаргоспу. У 1959 році — головний інженер Краматорського вантажного автопарку Міністерства автомобільного транспорту УРСР. У 1959—1961 р. — головний інженер Новокраматорської інженерної бази Сталінського раднаргоспу. У 1961 році — механік чавуноливарного цеху Новокраматорського машинобудівного заводу Сталінського раднаргоспу. У 1961—1964 р. — головний інженер Краматорського укрупненого автопарку Міністерства автомобільного транспорту УРСР.

У 1962 році закінчив Український заочний політехнічний інститут у Харкові.

У 1964—1965 р. — 1-й заступник голови виконавчого комітету Краматорської міської ради депутатів трудящих. У 1965—1970 р. — голова виконавчого комітету Краматорської міської ради депутатів трудящих Донецької області.

У 1970—1971 р. — 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області.

8 травня 1971 — 9 січня 1976 року — секретар Донецького обласного комітету КПУ.

У 1975 — липні 1977 р. — 1-й заступник начальника Головного управління Ради Міністрів Української РСР з матеріально-технічного постачання.

15 липня 1977 — 18 серпня 1978 р. — начальник Головного управління Ради Міністрів Української РСР з матеріально-технічного постачання.

18 серпня 1978 — 13 липня 1989 р. — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР з матеріально-технічного постачання.

У липні 1989 — грудні 1990 р. — заступник голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно в липні 1989 — березні 1991 р. — голова Державного комітету Ради Міністрів СРСР з матеріально-технічного постачання.

З 1991 року — на пенсії у місті Москві.

НагородиРедагувати

  • ордени
  • медалі
  • лауреат Державної премії СРСР

ПосиланняРедагувати