Московська вулиця (Київ, Печерський район)

вулиця в Печерському районі, місто Київ, місцевість Печерськ

Моско́вська ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Арсенальної площі до вулиці Генерала Алмазова.

Московська вулиця
Київ
Московська вулиця Київ 2012 01.JPG
Місцевість Печерськ
Район Печерський
Назва на честь міста Москви
Колишні назви
Московська вул., вул. Арсеналу, вул. ім. С. С. Каменева, вул. Щорса
Загальні відомості
Протяжність 1,2 км
Координати початку 50°26′37″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.44361° пн. ш. 30.545333° сх. д. / 50.44361; 30.545333Координати: 50°26′37″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.44361° пн. ш. 30.545333° сх. д. / 50.44361; 30.545333
Координати кінця 50°25′55″ пн. ш. 30°32′40″ сх. д. / 50.432000° пн. ш. 30.544694° сх. д. / 50.432000; 30.544694
Поштові індекси 01010, 01015, 01029
Транспорт
Найближчі станції метро Kyiv Metro Line 1.svg «Арсенальна»
Kyiv Metro Line 3.svg «Печерська»
Автобуси А 24 (по сусідній вул. Івана Мазепи), 55, 62
Тролейбуси Тр 38
Рух односторонній (від Арсенальної площі до вул. Михайла Омеляновича-Павленка),
двосторонній (від вул. Генерала Алмазова до вул. Михайла Омеляновича-Павленка)
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11095
У проєкті OpenStreetMap r373450
Мапа
CMNS: Московська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Михайла Грушевського, Івана Мазепи, Інженерний провулок, Левандовська вулиця, Бутишів провулок, Хрестовий провулок, Кловський узвіз, Михайла Омеляновича-Павленка, Лейпцизька, Різницька, Рибальська, Панаса Мирного, Цитадельна.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла на початку XVIII століття, після спорудження у 1708 році Старої Печерської фортеці, під сучасною назвою як вулиця на шляху до м. Москви. До середини XIX століття, доки не почалася розбудова Нової Печерської фортеці і, як наслідок, Печерськ на певний час перетворився на фактично закрите військове містечко, вулиця була головною вулицею Печерська. Тут існували гарні будинки, популярний «Зелений готель» (на місці теперішнього будинку № 30, будівля існувала від 1805 року до кінця XIX століття), який відвідували, зокрема, Тарас Шевченко, Олександр Грибоєдов, Євген Гребінка.

З початку 18 століття і до 1817 року на місці, де зараз площа перед кінотеатром «Зоряний» знаходився дерев'яний Печерський гостиний двір з базаром наколо нього.

У 4050-х роках XIX століття на Московській вулиці були зведені казарми, військові майстерні, у 1854 році — арсенал. Тоді ж було збудовані корпуси заводу «Арсенал», що існують і дотепер.

На межі XIX і XX століття, після скасування фортеці, відбулося «друге народження» Печерська і, зокрема, Московської вулиці. Наприкінці 1870-х років на вулиці було засновано Введенську громаду (нині Введенський чоловічий монастир) — збудовано дворівневий храм, дзвіницю, церковно-парафіяльну школу.

1905 року вулицею було прокладено трамвайну колію, в подальшому замість неї було збудовано залізничну гілку, що зв'язувала завод «Арсенал» зі станцією Київ-ІІ (нині Київ-Деміївський).

У 1922 році отримала назву вулиця імені Арсеналу[1], з 1936 року — вулиця ім. С. С. Каменєва[2], на честь радянського воєначальника Сергія Каменєва. У 1937 році перейменована на вулицю Щорса[3], на честь Миколи Щорса. Сучасну назву вулиці було відновлено 1944 року[4].

У 1970-х роках вулицю було дещо скорочено до вулиці Генерала Алмазова (тоді — Кутузова) — до того вона сягала бульвару Лесі Українки.

Після початку російсько-української війниРедагувати

У квітні 2016 року на сайті Київської міської ради була створена петиція про перейменування вулиці на честь Дмитра Годзенка (позивний «Годзила»), українського військового, який загинув за кілька днів до того на війні на Сході України в результаті артобстрілу. Збір підписів петиції пройшов із порушенням правил, багато голосів були «накручені», через що їх анулювали.[5]

1 листопада 2016 року Комісія з питань найменувань, під головуванням заступника голови КМДА Олексія Резнікова, порекомендувала Київраді перейменувати вулицю. Рішення комісії викликало незадоволення у російських та проросійських ЗМІ, таких як офіційне видання Міноборони РФ «Звєзда», «Вести ФМ»[ru] та «Lenta.ru».[5]

Пленарні засідання Київради про перейменування почались лише майже через рік після рішення комітету. Зокрема, 5 жовтня 2017 року розглядався пакет проект-рішень про перейменування міських об'єктів, проте нічого не було ухвалено. Через це, у ніч на 10 жовтня невідомі активісти власноруч «перейменували» вулицю (наклеїли наліпки з прізвищем військового на деякі будинки). 12 жовтня відбулось голосування Київради, на якому не вистачило одного голосу для прийняття рішення.[5][6]

Установи та закладиРедагувати

Пам'ятки архітектури, будівлі, що мають історичну та архітектурну цінністьРедагувати

Будинки № 3, 15, 19, 29, 29б, 44 зведені наприк. XIX — на поч. XX ст.

Особи та подіїРедагувати

На Московській в різний час мешкали або бували Тарас Шевченко, Євген Гребінка, Олександр Грибоєдов, Петро Нестеров.

Введенський монастир має багату історію, але особливо відомою обитель стала після того, як 1993 року сталося диво-храмова ікона Божої Матері «Призри на смирення» залишила негативний відбиток на склі кіота, в якому вона знаходилася (до скла Святий образ не торкався). Ця ікона приваблює численних прочан, які прагнуть доторкнутися до чудотворної ікони.

Археологічна пам'яткаРедагувати

На розі вулиць Московської і Панаса Мирного був єдиний курган, що зберігся в Києві до XX століття. Станом на початок 1950-х років він ще мав висоту близько двох метрів, з одного боку його збереглося вапнякове каміння, яким він був обкладений. Історик Володимир Щербина зазначав, що раніше цей курган мав кам'яні сходи та був значно більшої висоти[7]. Він ще існував у 1980-х роках, хоча й був уже пошкоджений. Курган був оточений кам'яним колом і належав приблизно до II тисячоліття до н. е.[8][9]

ЗображенняРедагувати

Колишні меморіальні дошки

ПриміткиРедагувати

  1. Улица имени Арсенала // Пролетарская правда. — 1922. — № 162 (275). — 21 июля. (рос.) Архівовано з першоджерела 4 листопада 2014.
  2. Вулиця ім. Сергія Сергійовича Каменєва // Більшовик : вечірня газета. — Київ, 1936. — № 210 (1028). — 9 вересня. — С. 1. Архівовано з першоджерела 9 вересня 2018.
  3. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 13 липня 1937 року № 789/14 «Про перейменування вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 9715, арк. 11. Архівовано з першоджерела 9 вересня 2018.
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. а б в Вулиці "Годзили" у Києві бути: хто, чому і як саботує перейменування вулиці Московської. 24 Канал (ru). Процитовано 2020-11-05. 
  6. Київрада не підтримала перейменування вулиці Московської, бульвару Дружби Народів та проспекту Героїв Сталінграда. gordonua.com. Процитовано 2020-11-05. 
  7. Самойловський І. Старовинний курган // Київська правда. — 1950. — № 104 (7631). — 24 травня. — С. 2.
  8. Самойловський І. М. Розвідки і розкопки в Києві та його околицях в 1947—1948 рр. // Археологічні пам'ятки УРСР. — 1952. — Т. 3. — С. 77.
  9. Телегин Д. Там, где вырос Киев. — К. : Наукова думка, 1982. — С. 65. (рос.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати