Москалівка (Кременецький район)

село в Україні, в Кременецькому районі Тернопільської області

Москалі́вка — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. Знаходиться на відстані 1,5 км від села Плиска і 2,5 км від села Білозірка. До 2020 року центр Москалівської сільської ради, якій було підпорядковане також село Плиска. Поблизу Москалівки були хутори Відвід, Вірля, Захристя, Зелена Криниця, нині незаселені.

село Москалівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький
Громада Лановецька міська громада
Код КАТОТТГ UA61020090300081345
Облікова картка Москалівка 
Основні дані
Засноване 1582
Населення 582
Територія 2,23 км²
Густота населення 260,99 осіб/км²
Поштовий індекс 47454
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°45′16″ пн. ш. 26°07′35″ сх. д. / 49.75444° пн. ш. 26.12639° сх. д. / 49.75444; 26.12639 (Москалівка)Координати: 49°45′16″ пн. ш. 26°07′35″ сх. д. / 49.75444° пн. ш. 26.12639° сх. д. / 49.75444; 26.12639 (Москалівка)
Відстань до
районного центру
15 км
Місцева влада
Адреса ради 47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34
Карта
Москалівка. Карта розташування: Україна
Москалівка
Москалівка
Москалівка. Карта розташування: Тернопільська область
Москалівка
Москалівка
Мапа
Мапа

CMNS: Москалівка у Вікісховищі

В'їзд у село
Церква Святого Димитрія Солунського
Будинок культури
Капличка
Сільська вулиця
Автобусна зупинка.
Став біля села

Населення — 597 осіб (2003).

Походження назви ред.

Існує кілька гіпотез, що обґрунтовують походження назви села:

  • походить від прізвища першого поселенця — легендарного Москаленка чи Москалевича;
  • від слова «москалі» — солдати армії Царства Московського, а згодом Російської імперії;
  • засновниками села були росіяни, а українці їх в той час називали «москалі».

Історія ред.

Писемні згадки ред.

Історичних джерел про виникнення і розвиток села виявлено небагато. Зокрема, є згадка про Москалівку в працях «Историко-статистическом описании Волынской епархии»[1], «Село Москаливка, как имение князя воеводы Троцкого упоминается в акте от 8 сентября 1582 года — в свидетельстве Степана Шараповича и Дмитрия Васильовича, селянина князя воеводы Троцкого о том, что Настасья Котовна не была законною женою Литого москвитянина Петра Вороновецкого». В писемних джерелах XIX століття населений пункт згадується як «Велика Москалівка».

Російська імперія ред.

Довідник «Історія Лановеччини»[2] свідчить, що раніше село входило до складу Білозірецької волості Кременецького повіту і практично 200 років знаходилося на російсько-австрійському кордоні. У 1570 році Москалівка належала Степану Шумському, в 1582 році — маєток князя-воєводи Троцького, а у 1583 — власність Івана Косинського.

Наприкінці XIX ст. тут нараховувалося 148 «димів» (будинків), де мешкало приблизно 1020 осіб, була дерев'яна церква, збудована у XVIII столітті, парафіяльна школа, яка діяла з 1850 року.

Українська Народна Республіка ред.

В 1917 село належало до Української Народної Республіки. Втім, внаслідок поразки національно-визвольних змагань, Західна Волинь, разом із Лановеччиною, потрапила під владу Польської Республіки.

Польська Республіка ред.

До 1939 року село перебуває у складі Польщі.

Друга світова війна ред.

Радянська окупація ред.

В 1939 році Червона Армія окупує Москалівку і встановлює тут більшовицьку владу.

В 1941 році москалі організовують колгосп «Заповіт Ілліча».

Німецька окупація ред.

З вибухом німецько-радянської війни національно-свідомі українці переходять у підпілля та згодом вливаються до лав УПА.

202 мешканці Москалівки було примусово мобілізовано до Червоної Армії, всупереч міжнародному праву. З них 104 віддали своє життя в боротьбі однієї антиукраїнської імперії проти іншої.

В 1934 році у Москалівці сталася велика пожежа. Згоріло майже все село, від будівель попередніх століть залишились небагатослівні згарища.

Повторна радянська окупація ред.

1944 року в село знову входять більшовицькі війська, цього разу надовго.

Незалежна Україна ред.

З 24 серпня 1991 року Москалівка входить до складу незалежної України.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади. [3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.[4]

Економіка ред.

В селі економіка представлена в галузі сільського господарства.

Діють СПП «Агрофірма Збруч», ПСП «Вімо», фермерські господарства, основною діяльністю яких є вирощування зернових та технічних культур.

Соціальна сфера ред.

Москалівська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів (директор — Поплавський Юрій Маріанович), Комунальний дошкільний навчальний заклад «Сонечко».

Музей Івана Марчука ред.

2010 року в приміщенні школи відкрито музей Івана Марчука. Це єдиний музей всесвітньо визнаного генія. У 1936 році у Москалівці народився заслужений художник України, Іван Степанович Марчук. У невеличкому приміщенні знаходиться понад 20 картин, створених за допомогою унікальної живописної техніки ‒ плентаризму, котрі Іван Степанович подарував своїм односельчанам, автобіографічні дані, прикрашені фотографіями, цікаві сюжети з життя непересічної особистості, світлини з київської майстерні та хатини-майстерні у Каневі. Ще в кімнаті-музеї зібрані особисті речі генія, за допомогою яких народжувалися світові шедеври: пензлі, палітри, окуляри.

Історичні пам'ятки ред.

Архітектурні ред.

 
Дерев'яна церква

Церква святого великомученика Димитрія Солунського (1750, дерев'яна). Москалівську церкву Святого Великомученика Дмитра Солунського збудовано у 1750 році завдяки зусиллям священика о. Григорія Радкевича та прихожан. Про це свідчать документи, що зберігаються в музеї школи. Будівля храму дерев'яна на кам'яному фундаменті. У 1905 році був побудований іконостас. Гордістю церкви є дзвіниця із милозвучними дзвонами. На одному із дзвонів 1932 року є напис:

«Сей колоколь соружень для церкви села Москальовка Кременецкого уєзда Волинской епархии на парафиальные средства, весом в 29 пудов на заводе колоколов Казимира Свидзинского в Тернополе 1932 года».

Пам'ятники ред.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975, реконструйований 2002). Скульптура жінки з мечем і палаючим смолоскипом у руках. Скульптура розміщена на прямокутному постаменті. По обидві сторони — стели з барельєфним зображенням воїнів і цифри: «1941-1945». Біля стел, на прямокутному постаменті, встановлені плити з іменами полеглих. До пам'ятника ведуть сходи. Матеріал — бетон, камінь-пісковик.

Під час відвоювання села Москалівка загинули 2 радянських вояків, прізвища яких досі невідомі. Поховані у братській могилі на сільському цвинтарі. У 1980 р. на могилі встановлено пам'ятник — обеліск[5].

Є братська могила воякам УПА.

Заповідники ред.

На південь від Москалівки знаходиться гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — «Зелена Криниця».

Відомі люди ред.

Народилися
  • Анатолій Закидальський (нар. 1933) — український вчений у галузі інформаційно-вимірювальної техніки;
  • Євген Кучерук (нар. 1949) — український вчений у галузі медицини, кандидат медичних наук;
  • Леонід Кучерук (нар. 1956) — український підприємець, меценат;
  • Іван Марчук (нар. 1936) — український живописець, народний художник України (2002), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1997);
  • Євгенія Пінчук-Серебрякова (нар. 1941) — українська актор, народна артистка України;
  • Галина Поплавська (нар. 1956) — український педагог;
  • Микола Приймак (нар. 1947) — український вчений, доктор технічних наук;
  • Степан Приймак (нар. 1940) — український вчений у галузі ядерної фізики, доктор технічних наук;
  • Феодосій Приймак (нар. 1942) — український господарник, громадський діяч;
  • Борис Рудик (нар. 1920) — український вчений у галузі хімії.

Примітки ред.

  1. Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии, том 3, — Почаев: тип. Почаевской лавры. — 1893.
  2. Історія Лановеччини: іст.-краєзн. нарис, — Т.: ВОЛЯ, 2011
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998

Література ред.