Москалець Костянтин Федорович

Костянтин Федорович Москалець (червень 1906, містечко Мена Чернігівської губернії, тепер місто Чернігівської області — 9 серпня 1983, Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань. Обирався членом Президії Верховної Ради УРСР. Член Ревізійної комісії КП(б)У в 1949—1954 роках. Член ЦК КПУ в 1954—1961 роках.

Москалець Костянтин Федорович
Москалець Костянтин Федорович.jpg
Народився 1906(1906)
м. Мена, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 9 серпня 1983(1983-08-09)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден Червоної ЗіркиПочесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

БіографіяРедагувати

Народився в бідній селянській родині. З восьми років працював підпасичем у сільського пастуха, а з п'ятнадцяти років — наймитував. З 1922 року працював робітником механічного млина у містечку Корнині. У 1924 році вступив до комсомолу.

Член ВКП(б) з 1926 року.

Вчився на робітничому факультеті і в Київському індустріальному інституті. Після закінчення інституту працював на Київській електростанції № 2 інженером, начальником цеху, парторгом ЦК ВКП(б). У 1940—1941 р. — інструктор ЦК КП(б)У.

З 24 квітня 1941 року — секретар Київського міського комітету КП(б)У по промисловості. Учасник оборони міста Києва від німецьких військ. У 1941—1943 роках — в апараті ЦК КП(б)У.

З 1944 по 1948 рік — секретар Київського міського комітету КП(б)У по кадрах, 3-й секретар Київського міського комітету КП(б)У.

У 1948—1949 роках — секретар Київського обласного комітету КП(б)У.

У лютому 1949 — травні 1950 року — 2-й секретар Київського обласного комітету КП(б)У.

У 1950—1953 роках — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КП(б)У.

У 1953—1960 роках — голова Української республіканської ради професійних спілок. Обирався членом Президії ВЦРПС, входив до керівних органів Всесвітньої Федерації Профспілок.

У 1960—1965 роках — заступник, з 1965 року — 1-й заступник міністра соціального забезпечення Української РСР.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення у місті Києві.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Горлач М. Вірна опора партії комуністів. Профспілки України у боротьбі за здійснення ленінського плану комуністичного будівництва. — Київ, 1966.