Морозюк Микола Миколайович

український футболіст

Мико́ла Микола́йович Морозю́к (нар. 17 січня 1988, Червоноград, Львівська область, УРСР) — колишній український футболіст. Грав за збірну України. Майстер спорту (2012)[2].

Ф
Микола Морозюк
Микола Морозюк
Микола Морозюк
Особисті дані
Повне ім'я Микола Миколайович Морозюк
Народження 17 січня 1988(1988-01-17)[1] (36 років)
  Червоноград, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 176 см
Вага 71 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник / півзахисник
Номер 10
Юнацькі клуби
Україна «Динамо» (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2010 Україна «Динамо» (К) 10 (0)
2005–2008   Україна «Динамо-2» 44 (9)
2005   Україна «Динамо-3» 5 (1)
2009   Україна «Оболонь» 14 (0)
2010   Україна «Кривбас» 12 (2)
2010–2015 Україна «Металург» (Д) 126 (9)
2015–2019 Україна «Динамо» (К) 65 (6)
2019   Туреччина «Різеспор» 14 (0)
2019–2021 Туреччина «Різеспор» 58 (0)
2022 Україна «Чорноморець» 8 (0)
2022–2023 Кіпр «Іпсонас» 14 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2003 Україна Україна (U-15) 4 (1)
2004 Україна Україна (U-16) 4 (0)
2004 Україна Україна (U-17) 2 (0)
2005–2006 Україна Україна (U-18) 13 (1)
2005–2007 Україна Україна (U-19) 15 (1)
2007–2011 Україна Україна (U-21) 28 (3)
2010–2017 Україна Україна 14 (1)
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту України
Майстер спорту України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 12 лютого 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 19 вересня 2021.

Дані оновлено 12 лютого 2022.

Клубна кар'єра ред.

«Динамо» ред.

Починав грати у Червонограді, тренер — Ярослав Мурований, від 8 класу навчався у Львівському училищі фізкультури, тренер — Володимир Безуб'як[3]. Згодом переїхав до Києва та продовжив навчання у футбольній школі столичного «Динамо». У складі основної динамівської команди — володар Суперкубка України 2006/07.

 
Микола Морозюк у 2009 році.

Восени 2009 року виступав на правах оренди у київській «Оболоні». Протягом зимової перерви чемпіонату 2009/10 головний тренер «Оболоні» Юрій Максимов перейшов до криворізького «Кривбаса», а Морозюк став одним з гравців, яких тренер запросив із собою до нового клубу, у якому гравець швидко став одним з лідерів команди.

«Металург» ред.

Перед початком сезону 2010/11, перейшов до складу донецького «Металурга», у складі якого дебютував у першому ж матчі нового сезону Прем'єр-ліги України[4]. А згодом став невід'ємною частиною команди та її основним гравцем і заявив про себе на всю Україну. Також допоміг клубу пробратися до єврокубків і до фіналу Кубка України. Ця неймовірна смуга у його кар'єрі тривала 5 років. І через велику кількість причин він покинув команду.

Повернення в «Динамо» ред.

У 2015 році повернувся до киян. За деякий час отримав місце на полі. Але першого сезону проявити себе не зміг і тому сів на лаву запасних. А з сезону 2016/17 повернувся до стартового складу киян. Вже у першому турі у матчі проти «Олександрії» Микола віддав 4 гольові передачі, а матч завершився з рахунком 5:1 і п'ятий гол нападник киян Жуніор Мораес забив з пенальті. З того часу Морозюк закріпився у основному складі «Динамо». У деяких матчах виводив команду на поле з капітанською пов'язкою.

«Різеспор» ред.

У січні 2019 року Микола перейшов в «Різеспор» на правах оренди до кінця сезону 2018/19[5], по завершенні якого підписав з турецьким клубом повноцінний контракт[6].

«Чорноморець» ред.

11 січня 2022 року став гравцем одеського «Чорноморця»[7], але в результаті вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року контракт був анульований за згодою сторін.

Виступи за збірну ред.

 
Морозюк у складі збірної України. 2 вересня 2014 року.

У складі молодіжної збірної України був учасником фінального етапу молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, в рамках якого взяв участь лише в одному з трьох матчів команди на турнірі.

17 листопада 2010 року дебютував у складі збірної України у товариському матчі проти збірної Швейцарії (2:2)[8], після чого у лютому наступного року зіграв ще у двох товариських іграх.

У лютому 2013 року після дворічної перерви він знову зіграв за збірну України, яка вперше грала під керівництвом нового головного тренера Михайла Фоменка. У товариському матчі проти Норвегії Морозюк на 17-й хвилині забив гол, а Україна перемогла (2:0).

Матчі Миколи Морозюка за національну збірну України станом на 6 листопада 2017 року
# Дата Стадіон Суперники Рахунок Турнір          
01. 17.11.2010   «Стад де Женев», Женева   Швейцарія —   Україна
2-2
Товариський матч
  87'
02. 08.02.2011   Муніципальний стадіон, Паралімні   Румунія —   Україна
2-2 (пп. 2-4)
Товариський матч
  46'
03. 09.02.2011   Муніципальний стадіон, Паралімні   Швеція —   Україна
1-1 (пп. 4-5)
Товариський матч
  72'
04. 06.02.2013   Стадіо «Олімпіко», Севілья   Норвегія —   Україна
0-2
Товариський матч
90'
  17'
05. 22.03.2013   Національний стадіон, Варшава   Польща —   Україна
1-3
Відбірковий матч ЧС-2014
  90+3'
  90+4'
06. 02.06.2013   НСК «Олімпійський», Київ   Україна —   Камерун
0-0
Товариський матч
  46'
07. 15.10.2013   Стадіо «Олімпіко», Серравалле   Сан-Марино —   Україна
0-8
Відбірковий матч ЧС-2014
  78'
08. 05.03.2014   «Антоніс Пападопулос», Ларнака   США —   Україна
0-2
Товариський матч
  89'
09. 03.09.2014   НСК «Олімпійський», Київ   Україна —   Молдова
1-0
Товариський матч
  76'
10. 15.11.2014   «Жозі Бартель», Люксембург   Люксембург —   Україна
0-3
Відбірковий матч ЧЄ-2016
  77'
11. 18.11.2014   НСК «Олімпійський», Київ   Україна —   Литва
0-0
Товариський матч
  67'
12. 09.06.2015   «Лінцер», Лінц   Грузія —   Україна
1-2
Товариський матч
90'
13. 14.06.2015   «Арена Львів», Львів   Україна —   Люксембург
3-0
Відбірковий матч ЧЄ-2016
90'
14. 06.06.2017   «Меркур Арена», Грац   Мальта —   Україна
1-0
Товариський матч
  46'

Досягнення ред.

«Динамо» ред.
«Металург» ред.

Особисте життя ред.

Одружений з Іриною Морозюк, з якою мають двох спільних дітей, сина Іллю, та доньку Марію. Також, має доньку Софію від першого шлюбу.[9] Користувачів соцмереж неабияк обурила витівка дружини Миколи Морозюка, котра заспівала Гімн України в синій кофтині та зі знятими штанами, під котрими були жовті труси[10]. 2020 року пара розлучилась[11].

Вважає рідною мовою українську, але розмовляє російською, оскільки йому так «простіше»[12].

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Гравці "Металурга" Бандура, Воловик та Морозюк отримали звання майстрів спорту (рос.) . Championat.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 2 грудня 2012.
  3. Микола Морозюк: «Хочеться плакати, коли переглядаю матч за Суперкубок України» (ua-football.com, 18.01.2008). Архів оригіналу за 2 січня 2010. Процитовано 4 грудня 2011.
  4. Морозюк: из Динамо - в Донецк. football.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  5. Морозюк подписал контракт и провел первую тренировку в Ризеспоре (рос.). SPORTARENA.com. 11 січня 2019. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 28 січня 2019.
  6. Морозюк підписав повноцінний контракт з Різеспором. www.ua-football.com (укр.). 27 червня 2019. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 вересня 2021.
  7. Офіційно: Морозюк підписав контракт з «Чорноморцем». UA-Футбол. 21 лютого 2022. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  8. Швейцарія − Україна − 2:2. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2011.
  9. Ирина Морозюк: «Надо было запатентовать фразу о ширинке». dynamo.kiev.ua. 29 січня 2019. Процитовано 27 вересня 2022.
  10. Дружина відомого ексфутболіста поглумилась над Гімном України. https://visnyk.lutsk.ua/ (укр.). Процитовано 30 вересня 2021.
  11. Був грандіозний скандал. Ірина Морозюк розповіла про стосунки зі свекрухою. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 30 вересня 2021.
  12. Морозюк: Мої знайомі розмовляють російською — вони більші патріоти, ніж багато хто з тих, хто ходив у вишиванках «UA-Футбол» 9 квітня 2020

Посилання ред.