Вікіпедія

Морозова Христина Олегівна

Христина Олегівна Морозова (нар. 31 березня 1990, Київ) — громадська[2][3][4] та політична діячка, правозахисниця, публіцистка та телеведуча. Спікерка партії «Демократична сокира» з питань прав людини та гендерної рівності[5], активістка в «Повага: кампанія проти сексизму у політиці і ЗМІ».

Морозова Христина Олегівна
Народилася 31 березня 1990(1990-03-31) (34 роки)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність громадська діячка, політик, публіцистка, правозахисниця
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Знання мов англійська, українська, російська, чеська і хорватська[1]
Партія Демократична Сокира
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морозова.

Біографія ред.

Народилась 1990 року в Києві. Середню освіту здобула в школі № 159. У 2007 році вступила до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут філології на спеціальність «Чеська і українська мова та література», який закінчила у 2013[6]. Протягом навчання проходила курс в літній школі у Празі за програмою організації «Československý ústav zahraniční» та практику в Чеському центрі і посольстві Чеської Республіки в Україні. Була головою Студентського парламенту Інституту філології.[7]

З 2014 по 2016 роки працювала в сфері комунікацій, піару та digital-маркетингу в таких компаніях як Poparada, CANactions[7]. Як журналістка, писала статті для часопису «Громадянське суспільство» у 2015—2018 роках[8].

У 2016 році працювала редактором на Громадському телебаченні та журналістом в інтернет-виданні «Хмарочос».[7] Протягом 2017—2018 працювала SMM менеджеркою на Громадському радіо.

У 2018 році почала співпрацювати із «5 каналом», де вела блогерську телепередачу «Блогпост»[9][10].

З жовтня 2018 по теперішній час працює SMM менеджеркою в UA: Радіо Культура та спеціалісткою з комунікацій в Українському Інституті Книги[11].

Політична та громадська діяльність ред.

Під час Революції Гідності приєдналася до партії «ДемАльянс». 30 січня 2014 року офіційно стала членкинею партії та входила до бюро Київської організації[12]. З 16 березня 2014 очолила районну партійну організацію в Солом'янському районі. Під час місцевих виборів у Києві 2014 та 2015[13] роках балотувалась у Київську міську раду, як кандидат-мажоритарник від 109 округу[14].

Під час місцевих виборів зазначила, що основний напрямок її діяльності — права людини та реформування громадського транспорту столиці.[15][16][17][18][19][20][21].

Брала участь у створенні програми політичної партії, де зокрема був перший в історії України розділ про права ЛГБТ[22].

З червня по жовтень 2016 року була помічницею народного депутата України Мустафи Найєма[23].

Протягом травня та липня 2016 року була речницею на міжнародному форумі «КиївПрайд 2016».[24][25]

У 2016 році працювала у фонді Гайнріха Бьолля в Києві Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine та Офіс Ефективного Регулювання (BRDO)[7][26].

В грудні 2017 року увійшла до правління партії «ДемАльянс»[27].

З серпня 2017 року — активістка в «Повага: кампанія проти сексизму у політиці і ЗМІ»[28][29][30].

З січня 2018 року Христина стала координаторкою соціального проекту «Потяг на Маріуполь», який має за мету вирішити проблему довгої поїздки потягом Київ-Маріуполь. Поїздка в один бік триває більше 18 годин і є серйозною проблемою, як для військовослужбовців, які їдуть під час відпустки додому, так і для сполучення Маріуполя з українською столицею, а також для студентів зокрема вузів-переселенців, та блокує розвиток туризму, малого і середнього бізнесу.[31][32][33][34][35] З цією ідеєю Христина потрапила до другого туру національного телепроєкту «Нові Лідери»[36].

З весни 2018 року стала спікеркою партії «Демократична Сокира» з питань прав людини та гендерної рівності. З 2019 року — прем'єр-міністр «Демократичної Сокири»[37].

Христина долучилась до критики президента Володимира Зеленського, який під час офіційного візиту в Париж 17 червня 2019 року дозволив собі сексистське висловлювання.[38][39][40]

У травні 2020 року була серед учасників Революції Гідності, які підписали звернення проти реваншу[41][42].

Примітки ред.

  1. ↑ Нові Лідери Христина Морозова
  2. ↑ «Транспортна модель необхідна кожному великому місту», — експертка. hromadske.radio. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  3. ↑ Христина Морозова. Член партії «ДемАльянс», громадська активістка. nv.ua. Процитовано 25 травня 2020.
  4. ↑ КМДА ігнорує проект наземних переходів, – активісти. 24tv.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  5. ↑ Христина Морозова. sokyra.party. Демократична Сокира. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  6. ↑ Випускники про ІФ: Христина Морозова. instpres.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  7. ↑ а б в г Нові лідери. Морозова Христина. novilidery.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  8. ↑ Христина Морозова. ucipr.org.ua. Процитовано 31 серпня 2019.
  9. ↑ 5 канал. youtube. 5 канал. Процитовано 29 серпня 2019.
  10. ↑ #БлогПост. 5.ua. 5 канал. Процитовано 23 травня 2020.
  11. ↑ Що читають співробітники Українського інституту книги. yakaboo.ua. Yakaboo.ua. Процитовано 29 серпня 2019.
  12. ↑ #НамТутЖити. Що таке місто в розумінні кожного з нас?. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  13. ↑ Для мене дуже страшно перетворитися на пластикову фігуру з білбордів, - Морозова. ipress.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  14. ↑ Територіальний виборчий округ №109 з виборів депутатів Київської міської ради. ЦВК. Процитовано 23 травня 2020.
  15. ↑ Слон и Моська. Как дублирование транспорта доведет Киев до Уганды. nv.ua. Процитовано 29 серпня 2019.
  16. ↑ Чому Києву потрібен нічний транспорт. nv.ua. НВ. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 29 серпня 2019.
  17. ↑ Чому хайвеї не врятують Київ від заторів. nv.ua. НВ. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 29 серпня 2019.
  18. ↑ Металлолом по цене современного трамвая. Что Кличко закупит для Киева. nv.ua. НВ. Процитовано 29 серпня 2019.
  19. ↑ Маршрутні таксі: фастфуд, до якого ми звикли. nv.ua. НВ. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 29 серпня 2019.
  20. ↑ "Владу не цікавить сталий та прогнозований розвиток Києва" - експерт. gazeta.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  21. ↑ Київ не має плану оновлення громадського транспорту. gazeta.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  22. ↑ Програма ДемАльянсу. ДемАльянс. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 24 травня 2015.
  23. ↑ Морозова Христина. chesno.org. Чесно. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  24. ↑ Названо місце збору учасників ЛГБТ-маршу. nnovosti.info. Лівий берег. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017.
  25. ↑ Названо місце збору учасників ЛГБТ-маршу. nnovosti.info. Надзвичайні новини. 8 червня 2016. Процитовано 26 травня 2020.
  26. ↑ Морозова Христина. Офіс Ефективного Регулювання (BRDO). Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  27. ↑ З'їзд ДемАльянсу обрав нове керівництво партії. ДемАльянс. 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
  28. ↑ Христина Морозова. povaha.org.ua. Кампанія проти сексизму «Повага». Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  29. ↑ Кампанія проти сексизму у політиці і ЗМІ. irrp.org.ua. Процитовано 29 серпня 2019.
  30. ↑ Відкрите звернення від жінок у медіа до депутатської спільноти всіх скликань, політичних партій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Детектор медіа. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 23 травня 2020.
  31. ↑ "Потяг на Маріуполь": чому історія одного поїзда важлива для всієї країни. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  32. ↑ Залізничний дефіцит: чому пасажирам в Україні не вистачає квитків на потяги. rbc.ua. РБК-Україна. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  33. ↑ З Києва планують запустити швидкий потяг до Маріуполя. depo.ua. 3 лютого 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  34. ↑ Потяг "Київ-Маріуполь": як скоротити дорогу і зшити країну. Боротьба триває. rubryka.com. Рубрика. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 29 серпня 2019.
  35. ↑ Активісти закликають приєднатися до акції “Потяг на Маріуполь”, щоб скоротити час доїзду з Києва. Новинарня. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 24 травня 2020.
  36. ↑ Лідер Христина Морозова: Як зробити зручним залізничне сполучення між містами. novilidery.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  37. ↑ Карантин із понеділка: як працюють нові обмеження. greenpost.ua. Процитовано 20 серпня 2020.
  38. ↑ Я тобі не бренд": граблі, на які мусить наступити кожен український президент. Українська правда. 19 червня 2019. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  39. ↑ Я тобі не бренд. Соцмережі засудили Зеленського за сексистську фразу про українок. kurs.if.ua. 18 червня 2019. Процитовано 24 травня 2020.
  40. ↑ Я тобі не бренд. Соцмережі засудили Зеленського за сексистську фразу про українок. НВ. 18 червня 2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 24 травня 2020.
  41. ↑ Звернення учасників Революції Гідності проти реваншу. tyzhden.ua. Процитовано 12 червня 2020.
  42. ↑ Звернення учасників Революції Гідності проти реваншу. Українська Гельсінська спілка. 7 травня 2020. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Морозова_Христина_Олегівна&oldid=37425263