Морква звичайна городня
Мо́рква звича́йна горо́дня, також мо́рква посі́вна (Daucus carota subsp. sativus)[1] — дворічна трав'яниста рослина родини окружкових, підвид моркви зичайної, яку часто називають морквою дикою.
| Морква звичайна городня | |
|---|---|
| |
| Коренеплоди моркви посівної | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Морква (Daucus) |
| Вид: | |
| Підвид: | Морква звичайна городня (D. c. subsp. sativus)
|
| Триноміальна назва | |
| Daucus carota subsp. sativus | |
 Вікісховище: Daucus carota subsp. sativus
| |
У перший рік життя утворюється розетка прикореневого листя та їстівний м'ясистий корінь (коренеплід), форма якого залежить від сорту. Коренеплід має червоно-помаранчевий колір для столових сортів і жовтий або білий — кормові сорти. Цвіте в липні, плоди дозрівають у серпні.
Поживна цінність ред.
Енергетична цінність моркви становить 41 ккал/100г.
Морква є важливим джерелом вуглеводів, біологічно активних речовин, мінеральних солей. У 100 г коренеплодів столової моркви міститься 11,4 мг ефірної олії, вітаміни: до 1,8 мг В1, до 14,7 мг РР, 1,4 — В2, 1,4 — В6, до 100 мг вітаміну С, біотину — 0,02-0,03 мг, фолієвої кислоти — 1,3 мг. Вона також містить ферменти, амінокислоти, органічні кислоти, що регулюють в організмі обмінні процеси і підвищують захисні функції організму. Морква містить 1,3% білків, 7% вуглеводів. У моркві містяться ефірні олії, які зумовлюють її своєрідний запах.
Згідно з даними Українського науково-дослідного інституту харчування та Міністерства охорони здоров'я України, річна норма споживання моркви становить 15,5 кг.
Культивування ред.
Історичні відомості ред.
Перша згадка про вживання в їжу коренеплоду моркви зустрічається в античних джерелах у I ст. н.е. Археологічні ж дослідження говорять про те, що вирощували моркву набагато раніше - майже за 2 тисячі років до нашої ери.
Сучасна морква була завезена в Європу в Х-ХІІІ століттях, а у нас вона з'явилася за часів Київської Русі. Спочатку вирощували жовті і білі коренеплоди, і тільки на початку XVIII століття з'явилися згадки про помаранчеву моркву.
Джерела ред.
- Мітрохіна Н. В. Урожайність та якість коренеплодів моркви залежно від обробітку насіння мікробними препаратами / Н. В. Мітрохіна, Г. І. Яровий // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Серія: Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво. — 2012. — № 2. — С. 69-72.
Посилання ред.
- Морква посівна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 283. — ISBN 5-88500-055-7.
- Морква // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1037-1038. — 1000 екз.
- http://enc.com.ua/enciklopediya-likarskix-roslin/mache-mork/128034-morkvaposivna.html [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20150403170715/http://factosvit.com.ua/морква-посівна-daucus-sativus/
- http://shostka-flora.in.ua/publ/botanika/ovochivnictvo/morkva_cikava_informacija/3-1-0-173 [Архівовано 9 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Daucus carota // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |