Монте-Олівето-Маджоре

Монте-Олівето-Маджоре (італ. Monte Oliveto Maggiore) — перший і найголовніший монастир католицького ордена оліветанців. Заснований на пагорбі за 10 км від тосканського міста Ашано в 1313 році сієнським юристом Бернардо Толомеї. Назву отримав на честь Оливкової гори в Єрусалимі.

Монте-Олівето-Маджоре
Зображення
Дата створення / заснування 14 століття
Відомий під іменем Monte-Oliveto[1]
Засновник Бернардо Толомеїd
Голова Дієго Росаd
Країна Flag of Italy.svg Італія
Адміністративна одиниця Ашано
Кількість членів 550
Кількість населення 550 осіб
Розташування штаб-квартири Ашано
Собор Санта-Марія-ді-Монте-Олівето-Маджореd
Християнський літургічний обряд Римський обряд
Спільний кордон із Roman Catholic Archdiocese of Siena-Colle di Val d'Elsa-Montalcinod, Roman Catholic Diocese of Arezzo-Cortona-Sansepolcrod, Roman Catholic Diocese of Montepulciano-Chiusi-Pienzad
Чернечий орден оліветанціd
Мова, яку використовують італійська
Площа 49 км²
Розташування на мапі
Відокремилось від Roman Catholic Diocese of Arezzo-Cortona-Sansepolcrod, Roman Catholic Diocese of Montepulciano-Chiusi-Pienzad і Roman Catholic Diocese of Pienzad
Map
Офіційний сайт
CMNS: Монте-Олівето-Маджоре у Вікісховищі

Координати: 43°10′31″ пн. ш. 11°32′39″ сх. д. / 43.17527777780577480° пн. ш. 11.54416666669477642° сх. д. / 43.17527777780577480; 11.54416666669477642

В середні віки монастир був одним з головних землевласників на території Сієнської республіки. Будівельні роботи в Монте-Олівето-Маджоре йшли майже безперервно з 1393 по 1526 роки. Монастирські будівлі складені з червоної цегли. Потрапити в обитель можна підйомним мостом, пройшовши по алеї чорних кипарисів. Над монастирським комплексом ширяє готична дзвіниця.

Великий клуатр монастиря, зведений в епоху кватроченто, прикрашений стінописом Луки Сіньореллі і Содоми на теми з життя святого Бенедикта.

З монастирської церкви св. Варфоломія походить картина Леонардо да Вінчі «Благовіщення», яка з 1867 року висить в галереї Уффіці.

ПосиланняРедагувати


  1. Vasari G. Vies des peintres, sculpteurs et architectesParis: 1841. — Vol. 2. — P. 300.