Моносилан

Моносила́н, сила́н — неорганічна бінарна сполука Кремнію з Гідрогеном складу SiH₄, перший представник ряду силанів. Моносилан являє собою безбарвний, легкозаймистий газ. Він був вперше виділений Фрідріхом Велером з суміші силанів, що утворилися в результаті обробки кислотою зразка алюмінію з домішками кремнію.

Моносилан
Систематична назва	Силан
Інші назви	силан
Ідентифікатори
Номер CAS	7803-62-5
Номер EINECS	232-263-4
ChEBI	29389
RTECS	VV1400000
SMILES	[SiH4]
InChI	InChI=1S/H4Si/h1H4
Номер Бельштейна	4173736
Номер Гмеліна	273
Властивості
Молекулярна формула	SiH4
Молярна маса	32,118 г/моль
Зовнішній вигляд	безбарвний газ
Густина	1,313 г/л
Тпл	-185 °C
Ткип	-111,9 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Фізичні властивості

Моносилан — безбарвний газ, надзвичайно легкозаймистий. Він зріджується за температури -111,9 °C і твердне при -185 °C. Як і всі силани він нерозчинний у холодній воді, проте активно реагує з гарячою водою.

Отримання

Моносилан синтезують відновленням діоксиду кремнію алюмогідридом літію:

$\mathrm {2SiO_{2}+2LiAlH_{4}\rightarrow \ 2SiH_{4}+Li_{2}O+Al_{2}O_{3}\!}$

В лабораторних цілях використовують реакцію силіцидів металів з кислотами:

$\mathrm {SiO_{2}+4Mg\rightarrow \ Mg_{2}Si+2MgO\!}$

$\mathrm {Mg_{2}Si+4HCl\rightarrow \ SiH_{4}+2MgCl_{2}\!}$

Хімічні властивості

Моносилан вибухонебезпечний при змішуванні з повітрям, при температурах вище 400 °C він розкладається на прості речовини:

$\mathrm {SiH_{4}+2O_{2}\rightarrow SiO_{2}+2H_{2}O\!}$

$\mathrm {SiH_{4}{\xrightarrow {400^{o}C}}Si+2H_{2}\!}$

Активно взаємодіє з гарячою водою та лугами:

$\mathrm {SiH_{4}+2H_{2}O{\xrightarrow {hot\ water}}\ SiO_{2}+4H_{2}\!}$

$\mathrm {SiH_{4}+4NaOH(conc.)\rightarrow Na_{4}SiO_{4}+4H_{2}\!}$

SiH₄ проявляє відновні властивості:

$\mathrm {3SiH_{4}+8KMnO_{4}\rightarrow 3SiO_{2}+8MnO_{2}+8KOH+2H_{2}O\!}$

Застосування

Моносилан використовується для добування надчистого кремнію, а також як проміжна сполука у синтезах кремнійорганічних сполук.

Див. також

• Метан
• Силани

Джерела

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)