Відкрити головне меню
Lysimachia maritima
GlauxMaritima.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Первоцвітові (Primulaceae)
Підродина: Myrsinoideae
Рід: Вербозілля (Lysimachia)
Вид: Lysimachia maritima
Біноміальна назва
Lysimachia maritima
(L.) Galasso et al., 2005
Синоніми
Glaux maritima L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lysimachia maritima
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lysimachia maritima
IPNI: 77068343-1
ITIS logo.svg ITIS: 836177
IUCN logo.svg МСОП: 64317602

Lysimachia maritima (молочка приморська як Glaux maritima[1][2]) — вид трав'янистих рослин родини Первоцвітові (Primulaceae), що зростає в північній Євразії й Північній Америці.

ОписРедагувати

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 3–25(40) см. Кореневища повзучі, гіллясті, тонкі. Стебла сланкі або висхідні, прості або гіллясті, дещо соковиті, сизі, голі. Листки світло-зелені, в основному супротивні, у верхній частині чергуються, безчерешкові з єдиною прожилкою, 0.2–2.6 × 0.1–6(12) см; краї цілі, плескаті; верхівки від тупих до закруглених (або гострих). Найнижчі листки лускаті, коричневі. Верхні листки з пластинами від ланцето до еліптично яйцевидих, м'ясисті, голі, блакитно-зелені, злегка темно-плямі. Квітки поодинокі, пазушні. Квітконіжки відсутні. Квіти: пелюстки відсутні; віночкоподібні чашечки колокольчаті, блідо-рожеві й темноплямі, 3–6 мм шириною; чашолистків 5, яйцевиді, тупі; тичинок 5. Плоди — сферичні, голі, 2.5–3.5 мм довжини капсули.

ПоширенняРедагувати

Європа (Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Румунія, Франція, Португалія, Іспанія); Північна Америка (США, Канада, Сен-П'єр і Мікелон); Азія (Вірменія, Азербайджан, Росія, Китай, Японія, Корея, Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Монголія, Іран, Туреччина, Пакистан).

Населяє прибережні райони, особливо дюни, болота, берегові вали, прибережні скельні оголення, кам'янисті береги, а також береги струмків та річок.

В Україні зростає на на солонцях і засолених луках — у півд. ч. лісостепу і степу, в присивашші й на ПБК, рідко[2].

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Glaux maritima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 140. (рос.)(укр.)