Молоко скорботи (ісп. La Teta Asustada або «Налякані груди») — кінодрама перуанської режисерки Клаудії Льйоси, головну роль виконала Магалі Сольє. Прем'єра відбулася 13 лютого 2009 року в Іспанії. Кінофільм здобув гран-прі Берлінського кінофестивалю в 2009 році.

Молоко скорботи M:
La teta asustada
Жанр драма
Режисер Клаудія Льйоса
Продюсер Хосе Марія Моралес
Антоніо Хаварріас
Клаудія Льйоса
Сценарист Клаудія Льйоса
У головних
ролях
Магалі Сольє
Сьюзі Санчес
Ефрейн Соліс
Оператор Natasha Braier[d]
Композитор Сельма Муталь
Тривалість 95 хв.
Мова іспанська
кечуа
Країна Іспанія Іспанія
Перу Перу
Рік 2009
Кошторис $
IMDb ID 1206488

Кінофільм розповідає про наслідки агресії й насилля, що вчиняли члени напіввійськового комуністичного угрупування «Sendero Luminoso» в Перу з 1980 по 1992 роки.

Зміст

СюжетРедагувати

Мати розповідала своїй дитині Фаусті про те, в який складний час дівчина народилася. Коли жінка була вагітною, терористи вбили її чоловіка й жорстоко зґвалтували її. За народним повір'ям, матері передали своїм дітям страх із гірким молоком — таких дітей називали «молоком скорботи».

У Фаусти часто йшла носом кров. Дядько відвіз її до лікаря. Лікар сказав, що кровотечі легко виправити, проте дівчина має серйознішу проблему: у вагіні вона тримає картоплю, що поступово росте й може призвести до захворювання. Фаусті мати розповідала, що так в роки тероризму зробила їхня сусідка, щоб її не зґвалтували, а пізніше вийшла заміж і народила дітей. Дядько переконує племінницю, що часи змінилися.

Мати Фаусти померла. Дівчина хотіла поховати її в рідному селі, проте не мала на це грошей. Тим паче готувалося весілля її родички, Максими, й дядько хотів прибрати мертве тіло з дому до святкувань. Фауста влаштувалася працювати в будинку заможної пані, піаністки. Дівчина співала (вигадувала пісні самотужки), щоб заспокоїтись, щоб вдати, ніби болю й страху немає. Хазяйка почула одного разу цей спів і пообіцяла служниці дарувати їй по перлині за пісню. Особливо їй сподобалася пісня про русалок.

Дівчина вірила, що ходити треба тільки під парканом, бо інакше твою душу вкрадуть загублені душі. Фауста ходила містечком тільки з супроводом, лякалася самого вигляду чоловіків. Винятком став садівник Ное, що провів її до будинку, а також розповів, що пані не вирощує картоплю, бо вона дешева й швидко в'яне.

Наближався концерт пані. Фауста почула, що та вкрала мелодію її пісні. По закінченню концерту та висадила Фаусту з машини й не віддала перлин. Тепер Фауста не могла відвезти тіло матері в рідне село.

Підійшов час весілля Максими. Вночі сп'янілий дядько почав її душити, щоб показати, що вона хоче жити. Фауста втекла до будинку піаністки й забрала перлини. Проте за воротами будинку втратила свідомість. Садівник відніс її до лікарні. Там картоплину витягли. Протягом операції Фауста міцно стискала перлини.

Дівчина поховала мати біля моря.

Ное подарував Фаусті пророщений кущ картоплі.

У головних роляхРедагувати

  • Магалі Сольє — Фауста;
  • Сьюзі Санчез — Аїда;
  • Ефрейн Соліс — Ное (садівник);
  • Барбара Лазон — Перпетуа;
  • Делчі Гередія — Кармела
  • Марія дел Пілар Гурреро — Максіма (племінниця Фаусти, наречена);

Нагороди та номінаціїРедагувати

ФактиРедагувати

  • Клаудія Льйоса знайшла на вулиці продавщицю Магалі Сольє й запропонувала їй участь у своєму першому фільмі «Madeinusa». Зараз це відома перуанська акторка і співачка

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.berlinale.de/en/archiv/jahresarchive/2009/03_preistr_ger_2009/03_Preistraeger_2009.html Переможці Берлінського кінофестивалю в 2009 році, офіційний сайт кінофестивалю