Молодіжний рух 6 квітня

Молодіжний рух 6 квітня (араб. حركة شباب 6 أبريل‎) — молодіжний рух в Єгипті, що виник як група однодумців у соціальній мережі Facebook.[1][2] Був створений Ахмедом Махером навесні 2008 року для підтримки працівників міста Ель-Махалла-ель-Кубра, які планували розпочати страйк 6 квітня.

Молодіжний рух 6 квітня
Дата заснування 2008
Тип молодіжний рух
Члени Ахмед Махер
Адреса Каїр
Офіційний сайт 6april.org

Опис ред.

Активісти руху закликали учасників страйку одягатися в чорне та залишатися вдома в день страйку. Блогери та незалежні журналісти (учасники руху) використовували Facebook, Twitter, систему відеохостингу Flickr, блоги для залучення уваги громадськості до своїх дій, інформування ЗМІ про хід страйку, попередження учасників про дії поліції та організації їхнього правового захисту.[3]

«Нью-Йорк Таймс» охарактеризував рух як політичну групу з Facebook з найбурхливішими дебатами[4].

У січні 2009 року рух налічував понад 70 000 членів, більшість з яких — представники освіченої молоді, які раніше не були політично активними. Основні проблеми, які учасники руху обговорювали на своїх інтернет-форумах — це застій національної економіки при президенті Хосні Мубараку, непотизм в уряді та права людини, зокрема свобода слова[4].

Окрім онлайн-активності, члени руху організовували мітинги з вимогою звільнити ув'язнених журналістів, а також брали участь у протестах проти дій Ізраїлю в секторі Газа в 2008-2009 роках.

У своїх офіційних заявах учасники руху підкреслюють, що вони не є політичною партією.

Рух неодноразово піддавався репресіям з боку єгипетської влади, а також нападам та атаками своїх сайтів, ймовірно також зорганізованими владою[5]. Засновника руху, Ахмеда Махера, заарештовували спочатку у травні, потім у липні 2008 року, разом з 14 іншими членами руху. Їм були пред'явлені звинувачення в «підбурюванні проти режиму»[6].

31 січня 2011 рух сприяв залученню учасників мільйонної демонстрації, що пройшла у вівторок 1 лютого[7].

Література ред.

  • The techie dissidents who showed Egyptians how to organize online. The Atlantic. 13 лютого 2011. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 27 лютого 2011. {{cite news}}: |first= з пропущеним |last= (довідка) (англ.)

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Wolman, David (20 жовтня 2008). Cairo Activists Use Facebook to Rattle Regime. Wired. Condé Nast Publications. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. (англ.)
  2. Ghafour, Hamida (25 серпня 2008). Parliament is burning, and the watching crowd is laughing. The National. Martin Newland. Архів оригіналу за 3 березня 2016. (англ.)
  3. Radsch, Courtney (Впав 2008). Core to Commonplace: The evolution of Egypt's blogosphere. Arab Media & Society. American University of Cairo. Архів оригіналу за 23 листопада 2017. (англ.)
  4. а б Shapiro, Samantha M (22 лютого 2009). Revolution, Facebook-Style. The New York Times. The New York Times Company. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. (англ.)
  5. And The witch hunt against #Elbaradei is on once again [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.] — Egyptian Chronicles (англ.)
  6. Liam Stack (30 липня 2008). Egypt detains Facebook activists – again. Christian Science Monitor. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 лютого 2009. (англ.)
  7. «Egypt protesters increase pressure: Opposition movement calls for „march of millions“ on Tuesday in a bid to topple president Hosni Mubarak.» (31 лютого 2011) Egypt protesters increase pressure [Архівовано 4 вересня 2011 у Wayback Machine.] // Аль-Джазіра (англ.)

Див. також ред.