Молодило покрівельне
Молоди́ло покріве́льне[1][2], молоди́ло да́хове[3] (Sempervivum tectorum L.; народні назви: доля, ощиток, роєвник звичайний, скочки) — сукулентна рослина роду молодило (Sempervivum) з родини товстолистих (Crassulaceae).
| Молодило покрівельне | |
|---|---|
_2_(ex_Pyrenees).jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
| Родина: | Товстолистові (Crassulaceae) |
| Рід: | Молодило (Sempervivum) |
| Вид: | Молодило покрівельне (S. tectorum)
|
| Біноміальна назва | |
| Sempervivum tectorum | |
| Синоніми | |
|
Sempervivum alpinum Griseb. & Schenk | |
Етимологія ред.
У минулому вважали, що цій рослині протегує бог грому і блискавок Тор, і тому було прийнято висаджувати молодило на дахах осель, щоб уберегти будинок від вогню. За цю чудодійну властивість і за те, що рослина може рости на ґрунті товщиною всього в 1 сантиметр, його і називали «покрівельним».
Загальна біоморфологічна характеристика ред.
Багаторічна рослина, стебла 40–100 см заввишки, густо залозисто запушені. Листкові розетки до 20 см в діаметрі та до 8 см заввишки темно- або сірувато-зелені, голі, з країв війчасті, подовжено-оберненояйцеподібні, на верхівці загострені, залозисто запушені. Листки 3–7 см завдовжки часто з червонуватою верхівкою. Пагони іноді червонуватого відтінку. Квітки 2–2,5 см в діаметрі пурпурові або рожеві, з темнішими лініями по краях, в колосоподібному суцвітті до 20 см у поперечнику зібрані по 12–16 в квіткові кільця. Плід — багатолистянка з дрібним насінням, зелений, залозисто запушений, червоний, голий, звужений в носик. Цвіте в липні — вересні.
Поширення ред.
Ареал охоплює європейську частину Росії, Центральну та Південну Європу, Малу Азію; вид інтродукований до США й північної Європи. В Україні росте в західних областях. У Карпатах трапляються два його підвиди. Перший підвид — subsp. debile (Schott sp.) — високогірна рослина живе в субальпійському і альпійському поясі на різних кам'янистих і кам'янистих осипних субстратах, переважно на гранітних породах. Лише в окремих випадках трапляється на вапняних субстратах (Мала Фатра) і на флішових породах (Бабина Гора). Другий підвид — subsp. carpaticum Wettst. — відомий лише в Західних Карпатах, а тому його вважають західнокарпатським (словацьким) ендеміком.
Екологія ред.
Зростає посеред скель, на кам'янистих місцях в альпійському і субальпійському поясах.
Систематика ред.
Легко утворює гібриди з іншими видами в культурі і в природі. Через це систематика цього виду дуже складна і заплутана (серед синонімів кілька десятків назв).
Хімічний склад ред.
Не вивчений. Відомо, що м'ясисте листя містить яблучну та інші органічні кислоти.
Використання ред.
У народній медицині рослину застосовували внутрішньо при лихоманці, проносі, виразковій хворобі шлунка, захворюваннях дихальних органів з великими виділеннями мокроти, епілепсії, альгеноменорії. Зовнішньо свіже листя вживають при геморої, мозолях, бородавках, ластовинні, ранах, опіках, укусах комах, при затвердінні грудей у годуючих жінок.
Культивування ред.
Декоративна рослина. Найвідоміший у культурі вид молодила. Має велику кількість форм і сортів, а також гібридів. Має садові форми з великими (до 18 см) і дрібними (до 3 см) розетками листя, частково пофарбованими в пурпуровий або буро-бронзовий колір.
Добре росте на кам'янистому ґрунті на яскравому сонці. Витривала рослина, не боїться морозів, тому з успіхом вирощується на відкритому повітрі, як в горщиках, так і просто в ґрунті, на кам'яних огорожах або в рокаріях.
Розмножується дочірніми розетками, що утворюються на столонах в основі рослини.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
- ↑ Sempervivum tectorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Комаров В. Л. (ред.). Флора СССР. Т. 9: 11-133. Изд-во АН СССР, Москва — Ленинград
- Standley, P. C. & J. A. Steyermark. 1946. Crassulaceae. En: Standley, P.C. & Steyermark, J.A. (Eds), Flora of Guatemala — Part IV. Fieldiana, Bot. 24(4): 404–415.
- Марія Тереза Делла Беффа. Кактуси та інші сукуленти: Довідник — М. ТОВ «Видавництво АСТ», 2003.-335 с. ISBN 5-17-016773-3 (рос.)
Посилання ред.
- Молодило покрівельне // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 280. — ISBN 5-88500-055-7.
- Sempervivum tectorum в базі даних «Flora of North America» [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/8901362 [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Sempervivum tectorum на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) (англ.)
- Молодило покрівельне на сайті «Плантариум» [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Энциклопедия декоративных садовых растений [Архівовано 23 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Чем полезно молодило кровельное? [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)