Мокроусов Борис Андрійович
Борис Андрійович Мокроусов (27 лютого 1909, Нижній Новгород, Російська імперія — 27 березня 1968, Москва, Російська РФСР) — радянський російський композитор. Лауреат Сталінської премії II ступеня (1948). Заслужений діяч мистецтв Чуваської АРСР (1962).
| Мокроусов Борис Андрійович | |
|---|---|
| рос. Борис Андреевич Мокроусов | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 лютого 1909 |
| Місце народження | Нижній Новгород, Російська імперія[1] |
| Дата смерті | 27 березня 1968[1][2] (59 років) |
| Місце смерті | Москва, РРФСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство | СРСР |
| Професії | композитор, автор пісень |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Жанри | опера, пісня і оперета |
| Нагороди |
   |
| mokrousov.samnet.ru/index.htm#bio | |
 Файли у Вікісховищі | |
Закінчив Московську консерваторію (1936, клас М. Мясковського).
Автор опери «Чапаєв» (1942), оперети «Роза вітрів» (1947), камерно-інструментальних творів, багатьох відомих пісень (зокрема, рос. «Вечерком на реке», «Заветный камень», «Костры горят далёкие», «На крылечке», «Одинокая гармонь»), музики до кінофільмів: «Весілля з приданим» (1953, у співавт.), «Наші сусіди» (1957), «Особливий підхід» (1959), «Кухарка» (1965), «Невловимі месники» (1966) i «Нові пригоди невловимих» (1968, пісня «дияволят») та інші, а також українських: «Одеса» (1954), «Весна на Зарічній вулиці» (1956), «Координати невідомі» (1957).
Був членом Спілки композиторів СРСР. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.
Література ред.
- Українська Радянська Енциклопедія. Т.7. К., 1987. — С.76;
- Музыка: Большой Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.350.
Примітки ред.
- ↑ а б Мокроусов Борис Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.