Вікіпедія

Мойсик Володимир Романович

Володи́мир Рома́нович Мо́йсик (нар. 18 серпня 1957, с. Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область) — український політик. Народний депутат України 4–6 скликань. Кандидат юридичних наук (2003). Перший заступник голови партії «За Україну!». Суддя Конституційного Суду України від 27 січня 2016 року[4].

Володимир Романович Мойсик
Народився 18 серпня 1957(1957-08-18) (66 років)
Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1983)
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
Партія За Україну!
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний 14 травня 2002 — 25 травня 2006
5-го скликання
безпартійний (НУ) 25 травня 2006 — 8 червня 2007
6-го скликання
Народний союз «Наша Україна» (НУНС) 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012

Освіта ред.

З 1978 до 1983 навчався на юридичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка за фахом юрист. Кандидатська дисертація «Проблеми кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами» (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2003).

Кар'єра ред.

Захоплюється футболом та поезією.

Автор понад 10 наукових праць.

Парламентська діяльність ред.

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 за виборчім округом № 87 Івано-Франківської області. «За» 59.12 %, 7 суперників. На час виборів: суддя Верховного Суду України, безпартійний. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — березень 2005), уповноважений представник фракції Української народної партії (березень — грудень 2005), позафракційний (грудень 2005 — лютий 2006), член фракції політичної партії Народний Союз «Наша Україна» (з лютого 2006). Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з червня 2002).

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 8 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 46 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006). Голова підкомітету з питань парламентського контролю та законодавчого забезпечення реформування органів прокуратури Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з липня 2006), заступник голови Комісії при Президентові України у питаннях помилування (з квітня 2005)[10], голова Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин і причин загибелі журналіста Георгія Гонгадзе та з'ясування причин зволікання в розслідуванні кримінальної справи (з вересня 2006)[11]. 8 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 43 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член політичної партії Народний союз «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» (з листопада 2007). Голова підкомітету з питань вдосконалення законодавства про адміністративні правопорушення та кримінального та кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (грудень 2007 — травень 2008), голова підкомітету з питань кримінального та кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з травня 2008).

Сім'я ред.

Дружина Валентина Петрівна, син Роман.

Призначення суддею Конституційного Суду України ред.

26 січня 2016 року Президентом П. Порошенком В. Мойсик був призначений суддею Конституційного Суду України[12].

Нагороди та звання ред.

Суддя 1-го кваліфікаційного класу. Кавалер ордена «За заслуги» III (січень 2006)[13], II ст. (жовтень 2009)[14].

Примітки ред.

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  4. ↑ Три судді КС склали присягу // Українська Правда. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 8 липня 2005 року № 2787-IV «Про обрання суддів Верховного Суду України»
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 11 квітня 1995 року № 138/95-ВР «Про обрання суддів Верховного Суду України»
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 21 липня 2006 року № 19-V «Про звільнення суддів»
  8. ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2008 року № 1191/2008 «Про призначення В. Мойсика Радником Президента України»
  9. ↑ Указ Президента України від 11 березня 2010 року № 321/2010 «Про увільнення В. Мойсика від виконання обов'язків Радника Президента України»
  10. ↑ Указ Президента України від 29 квітня 2005 року № 731/2005 «Про новий склад Комісії при Президентові України у питаннях помилування»
  11. ↑ Постанова Верховної Ради України від 21 вересня 2006 року № 177-V «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин і причин загибелі журналіста Г. Гонгадзе та з'ясування причин зволікання у розслідуванні кримінальної справи»
  12. ↑ Указ Президента України№23/2016 від 26.01.2016 "Про призначення В.Мойсика суддею Конституційного Суду України". Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  13. ↑ Указ Президента України від 20 січня 2006 року № 40/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
  14. ↑ Указ Президента України від 7 жовтня 2009 року № 809/2009 «Про відзначення державними нагородами України юристів»

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мойсик_Володимир_Романович&oldid=39616807